Стели з портретами Героїв встановили у Мукачеві
Стели з портретами Героїв встановили у Мукачеві. Наразі їх 7. Але активісти плануть створити Алею Звитяги.
Головне
У Мукачеві, за ініціативи низки громадських організацій та родичів Воїнів, що загинули у війні проти рашистів, встановлено сім меморіальних стел з портретами наших Героїв – Героїв найкривавішої та найжорстокішої війни ХХІ століття.
Джерело
Про це у соцмережі пише володимир Горішняк.
Вічна пам’ять нашим Воїнам Світла!
“Алеї Звитяги у Мукачеві – бути! Аж до того самого світлого дня, коли разом з Українцями весь цивілізований світ святкуватиме День ПЕРЕМОГИ над злом, людоненависництвом, яке уособлює в собі сучасна роZZія.
Вічна пам’ять нашим Воїнам Світла!
Кожен з Вас в наших серцях назавжди!
Наша безмежна шана батькам та рідним тих Захисників Вітчизни, хто вже ніколи не гулятиме затишними вуличками нашого міста. Але їхню незриму присутність поруч як ми, так і наші діти відчуватимуть завжди…
І Алея Звитяги – це наша скромна данина їхній Звитязі, яка відблискуватиме промінчиками Добра, Мира і Милосердя…”
Це – рядки з мого авторського посту від 14 липня 2023 року. Адже саме в той день головою Громадської організації “Промінь надії України” А.Драгобецькою було спрямоване до мера Мукачева Андрія Балоги її Звернення з проханням “надати дозвіл на встановлення стел з портретами загиблих мешканців нашої громади в центральній частині міста”, – пише він.
Люди організувалися самі
Автор продовжує: “Відтоді промайнуло більше місяця, а якщо бути більш точним, то – місяць і десять діб. На жаль, за цей час офіційної відповіді з мерії пані А.Драгобецька так і не дочекалася. Тобто дозволу на встановлення стел ратуша не дала, але і заборони на громадську ініціативу – також не було.
І тоді батькам та родичам загиблих воїнів-мукачівців не залишалося іншого як… “взяти вогонь на себе” і самотужки встановити стели із портретами наших Воїнів Світла, тим самим фактично поставивши очільників міста перед фактом”.
Батькам загиблих не залишалося іншого, як сьогодні власноруч встановлювати стели
“Через те батькам та родичам загиблих не залишалося іншого, як сьогодні власноруч встановлювати стели з портретами наших Воїнів, оголошувати в пам’ять про них – Хвилину мовчання…
Потім самі ж батьки робили колективне фото на тлі Державного прапора України з автографом на нього самого генерала Залужного. Щоправда, ця фотосесія проходила вже без депутата міської ради Яцканича. Хоча родичі наших Воїнів без зайвих слів, були по-людськи щиро вдячні Олександру Олександровичу. Бо розуміли: якби не його підтримка ініціативи громадських організацій (в тому числі і фінансова), стел в пам’ять про загиблих воїнів у Мукачеві і досі не було б.
Отже, після “офіціальної частини” відкриття “меморіалу”, вирушаємо до ЦНАПу з надією зустрітися якщо не з самим мером, так з хоча б з одним із його заступників.
Тридцять важких хвилин очікування в холі”, – наголошує Володимир Горішняк.
Жодної пропозиції від працівників щодо “стаканчика води”
Він додає: “Натомість за цей час довелося вислухати одразу кілька версії щодо відсутності особи, яка б могла прийняти батьків: то ніби робочий день в ратуші до 12.00, то ніби обідня перерва, то ніби все керівництво міста на урочистих заходах з нагоди свята….
Нарешті, нам сповіщають: за лічені хвилини з батьками вийде поспілкуватися Юлія Тайпс. І дійсно, у чітко вказаний час заступниця мера з”являється в холі ЦНАПу. Знову ж таки – жодної пропозиції відвідувачам пройти в кімнату для перемовин: вся розмова, тривалістю майже у годину, (інколи, “на високих обертах”), точиться все у тому ж холі скляного ЦНАПу.
У батьків загиблих до заступниці мера – безліч питань. І всі – по темі. Всі – актуальні… Але – без належної конструктивної відповіді.
Нарешті, доходимо згоди: всю відповідність за забезпечення належної безпеки стел, ратуша бере на себе, а Юлія Тайпс обіцяє, що неодмінно доведе до мера Балоги бажання батьків зустрітися з ними задля вирішення низки “поточних питань”.
… Разом з батьками воїнів знову повертаємося до стел, які за цей час, починають все більше нагадувати справжній меморіал просто неба.
Тут палають лампадки. А під портретами воїнів – вазочки із живими квітами. Квітів – багато.
Батьки цілують портрети своїх дітей, по-батьківські своєю рукою лагідно гладять їх.
І сльози….
Дивитися на це – дуже боляче. Але ж ми і близько уявити не можемо, який пекучий біль рве серце і душу родичів наших воїнів…
Чому я вирішив так докладно, в жанрі репортажу, описати частину того, свідком чого довелося мені був особисто?.. Хотілося просто бути чесним і щирим – насамперед перед Воїнами. І їхніми родичами. Без набору отих чергових фраз, які, як правило, застосовують в таких випадках.
Там, ми пам’ятаємо наших Героїв. І пам’ятатиме їх – завжди.
Але ж хотілося, щоб такі заходи на рівні міста готувалися належним чином, з неухильним дотриманням всіх ритуалів, із залученням відповідних служб та установ. Тим більше, повторюю: часу задля організації належної підготовки у ратуші було більше, ніж достатньо. Але час цей – протринькали. Бо якось все воно “не на часі”.
Ну, так, правда, це не “Авангард” – тут можна і не квапитися: активісти про все подбають і… “все буде дубрі”… Так, буде. Але ж, владо, давайте вже якось починати вчитися жити без цієї недолугої бюрократії. Без тих недоречних посилань на “час обідньої перерви “, коли в країні – війна, а в холі ЦНАПу – на стільчиках сидять вбиті горем батьки наших соколиків. Тих, яким назавжди залишиться 24, 36, 47, 52…
А нам – жити. А, отже, і їм – також. Лише з тією різницею, що житимуть вони – в нашій пам’яті, в наших молитвах, в нашій безмежній вдячності за те, що промайнув черговий день і ми на крок стали ближчими до нашої Перемоги над ворогом. І Перемоги – над далеко не найкращими рисами деяких наших співвітчизників…
Володимир Горішняк, адміністратор групи “МукачевоSOS”
P.S.
«Промінь Надії України», інші громадські організації міста, які залучилися до цього справді народного проекту, депутат Олександр Яцканич… Вам – величезний респект і безмежна повага від всіх нас – мешканців міста. Адже саме Ви стали першими, хто нехай і на другому році війни нарешті порушили питання щодо вшанування світлої пам’яті наших Воїнів Світла – мукачівців, що віддали своє Життя на полі бою в битві проти рашизму.
Нарешті, настав той день, коли у самому центрі нашого міста, вдивляючись у світлини, на яких закарбовані обличчя наших Янголів, кожен з нас матимемо змогу просто неба помолитися за їхні світлі душі, щиро подякувати їм за те, що вони гідно виконали свій військовий обов’язок. Навіть якщо ціна їхнього громадянського Вчинку була найдорожчою – саме Життя…”, – підкреслює автор допису.
Нагадаємо, що Де кришки з люків? У Мукачеві в каналізаційний колодязь упав песик, а також, що “Авангард” у Мукачеві таки приватизують
Вас може зацікавити: Закарпатка з інвалідністю плете маскувальні сітки та донатить на ЗСУ
Стели з портретами Героїв встановили у Мукачеві