• Вт. Лип 16th, 2024

Нова Свобода

Інформація, новини, репортажі, розслідування

Закарапатець – сирота, волонтер, але мріє розпочати життя за межами інтернату

Spread the love

Закарапатець – сирота, волонтер, але мріє розпочати життя за межами інтернату

Закарапатець – сирота, волонтер, але мріє розпочати життя за межами інтернату. Павло Рибарь неймовірно працьовитий, має багато відзнак, співпрацює з ГО Волонтери Закарпаття, але вийти зі спеціалізованого закладу в соціум йому не вдається. Чому?

Джерело

Про Павла розповіла відома закарпатська волонтерка Катерина Легерда.

Закарапатець – сирота, волонтер, мріє стати вільним

Він мріє стати вільним, спробувати почати життя в соціумі!

А чи готова держава допомогти у таких поодиноких випадках, підопічним психоневрологічних інтернатів, адаптуватися в мирному житті, допомогти піти працювати, відчути себе повноправним громадянином суспільства?!

Виклик застарілий системі, яка потребує змін ще ВЧОРА, на законодавчому рівні!

Україна, в час війни потребує робочі руки, допомогу в тилу, а ця категорія підопічних це потенційний резерв.

Нарешті!

Провідали нашого Павло Рибарь!🙏❤️

Три тижні нам було важко без Пашки, заскучили за цим моторчиком, хоч інколи занадто активний, але він наш “син полка”, ми його не дамо нікому образити і принизити, він Людина!

Павло, круглий сирота, важка доля з народження, дитбудинки, спеціаоізовані інтернати…його життя це життя в спеціалізованих закладах для знедолених, серед важкохворих, з ментальними, душевними розладами.

Павлу 35 років, він дуже працьовитий, скромний, дисциплінований, ніколи без дозволу не зробить крок, так виховували в інтернатах.

Завжди готовий підставити своє плече нужденним, хто в біді, хто потребує сторонньої допомоги, кмітливий і відповідальний!

Не пішов у самостійне життя

На превеликий жаль, після інтернату, Павлик як і багато інших випускників, не пішов в самостійне життя….

Його, так як більшість інших, щоб не давати кімнату чи ліжко в соціальному гуртожитку, держава відправляла сиріт в психоневрологічні інтернати….на пожиттєво, на все життя (з “тавром” у особовій справі, групи інвалідності)🙏

Але Павлик має маленьку завітну мрію, колись вийти з інтернату (таких випадків достатньо, коли добрі люди, стають опікунами і забирають підопічних жити в свої сімʼї).

Але держава в цьому плані забула про державні програми, проекти соціальної адаптації, людям з інвалідністю.

Мріє про роботу, волонтерить

Він мріє піти на роботу, працювати, заробрятиивласні кошти. Він фізично здоровий, нема такої роботи, яку б він не знав і не виконав.

Але стіни психоневрологічного інтернату стали йому “рідними”…куди він повертається після служіння у штабі допомоги Волонтери Закарпаття…

Павлик з першого дня війни прийшов допомагати і до сьогодні він з нами, як завжди каже, він служить Україні, бо так треба, він ходить до церкви по неділям з іншими підопічними інтернату!

А ще Павло Рибарь мріє захищати Україну, мріє служити в ЗСУ, але розуміє, що його статус цього не дозволяє…

Роками перевірена чесність

Для таких, як Павло соціальна адаптація та інтеграція в соціумі, це важливий момент, коли комунікація, спілкування з людьми без інвалідності, в народі кажуть, з нормальними, дає свої позитивні результати, він спілкується, співпрацює у соціумі з людьми, розуміється на таких речах, що нам самим інколи треба подумати, а у Павла смикалка працює, нема такого, щоб він не орієнтувався десь.

Павлу можна довірити найцінніші речі, це перевірено роками, його чесність!

А ще він любить дуже каву, солодке🤗

Віримо, що Павло піде працювати офіційно, щоб спробувати жити в гуртожитку, заробляти собі на життя власні кошти, адже окрім пенсії по інвалідності, у нього інших доходів немає.

Змінюється, хоче родину

Павлик набув великого досвіду серед волонтерів, він з нами на рівні виконує любу, довірену йому роботу і завдання.

Ми бачимо результат, як Павлик змінився і змінюється далі в кращий бік, вчиться від волонтерів багатьом речам, мріє знайти дівчину для життя, створити сім’ю!

Павлик Рибарь удостоєний багатьма відзнаками, Подяками, навіть від держави, він брав участь у забігу “Біжу за Героя”, удостоєний номінації “Золоте серце України” 🇺🇦🇺🇦🇺🇦

У Павла дуже добре серце, він дуже ранимий, любить, коли його хвалять і поважають! Молодчинка, сильний і мужній, слухняний і великий Патріот України!

Волонтер, помічник, без якого жодна велика відправка в гарячі точки на передовій, неможлива!

Ми його в обіду нікому не дамо!!!

Бажання мало…

Але нашого бажання мало вирвати хлопця із соціального закладу, де часто густо порушуються права ЛЮДИНИ, і це відомі факти….😔😔😔

Павлику чекаємо, роботи непочатий край, нам ще зустрічати разом Перемогу!

Далі буде….

Нагадаємо, що Герої, які реабілітуються на Закарпатті, отримали подарунки від добродійників, а також, що Більше 17 тисяч гривень зібрали на ЗСУ хустські діти піснями

Вас може зацікавити: Мама волонтерить, син безкоштовно ремонтує авто для ЗСУ

Нова Свобода

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *