• Вт. Лип 16th, 2024

Нова Свобода

Інформація, новини, репортажі, розслідування

Михайло зі 128 Закарпатської про земляків на війні

Spread the love

Михайло зі 128 Закарпатської про земляків на війні

Михайло зі 128 Закарпатської про земляків на війні. Герой поділився думками про бойові будні, про роботу з “Джавелінами”, про штурми, найважчі напрямки та про те, що допомогло триматися у найважчі хвилини.

Джерело

Про Героя розповіла 128 Закарпатська окрема гірсько-штурмова бригада.

Михайло зі 128 Закарпатської про земляків на війні

«Що допомагає триматися в найважчі хвилини?

У нас суперовий колектив. Ми всі знаємо один одного і впевнені – якщо щось станеться, кожен прийде на виручку…»

Молодший сержант Михайло (позивний Кеша) воює в 128 окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді з травня 2022 року, з перших днів створення нового стрілецького підрозділу. Кеші 32 роки, він із Закарпаття, з Великого Березного й зараз командує окремим взводом протитанкових керованих ракет, працює з «Джавелінами».

Свої хлопці

– На початку створення наш підрозділ складався виключно з хлопців із Великоберезнянської громади, ми всі разом потрапили в 128 ОГШБр, – розповідає Кеша. – Але з часом особовий склад змінився – хтось перевівся в інші підрозділи, хтось вибув через поранення, троє хлопців, на жаль, загинули. З них двоє моїх земляків, котрих я добре знав, – Іван Бажура та Іван Глуханич…

Михайло неодноразово брав участь у штурмах, тримав активну оборону, пройшов разом із бригадою найважчі напрямки – Запоріжжя, Херсонщину, Донеччину… Отримав кілька контузій, багато разів дивився смерті в очі.

Що було найважчим

– Особисто для мене найважче було в Роботиному, – продовжує Кеша. – Я був там у період, коли росіяни почали активні штурми з великою кількістю бронетехніки й піхоти. Під час одного з них почалася атака одразу з чотирьох напрямків, а безпосередньо на нашу вогневу точку рушили два ворожі танки і три БМП. «Бехи» зупинилися за кілька сотень метрів і почали вивантажувати піхоту, танки прикривали їх вогнем. Застосувати «Джавелін» було неможливо, техніка знаходилася надто близько, почався ближній бій із автоматами й кулеметами. Ми відбили той штурм, спалили всю ворожу техніку за допомогою АТ-шок (шведський одноразовий протитанковий гранатомет, який уражає бронетехніку з ближньої відстані), а піхоту знищили або відкинули вогнем зі стрілецької зброї. Найближча ворожа «беха» добралася до наших позицій на сто метрів, де й згоріла. У тому бою з 5 піхотинців на нашій позиції один загинув, один отримав поранення, а я – контузію…

Найдовша ротація

Найдовша «ротація» в Роботиному для Михайла тривала 10 днів. На бойовій позиції він мав бути з напарником, однак після поранення його евакуювали, тому Кеша залишився сам.

– Моя вогнева точка – невелике укриття, зміцнене дошками й колодами, поруч стояла спалена наша й ворожа техніка. Росіяни бачили наші позиції й намагалися дістати їх вогнем. Одного разу FPV-дрон вибухнув прямо над головою. Від вибуху дошка вдарила мене по шоломі, але укриття витримало. Спати там можна було хіба по годину-дві на добу, їсти не хотілося… На сусідній позиції важко поранило піхотинця, і я спробував його евакуювати. Тільки почав витягати з укриття, як позаду за кілька метрів прилетіла міна. Я скотився разом із пораненим у щілину (отримав ще одну контузію), вичекав час і знову потягнув товариша назовні.

Ми доповзли до згорілого танка й сховалися під ним, росіяни одразу відкрили вогонь. Мінометний обстріл тривав хвилин 40, міни вибухали зовсім поряд, але ми вціліли. Коли настало затишшя, я дотягнув пораненого до точки евакуації й передав медикам…

Що допомагає триматися в найважчі хвилини?

У нас дуже хороший колектив – хлопці з різних регіонів України – Київщини, Хмельниччини, Закарпаття, є навіть румун із Буковини.

Ми всі знаємо один одного і впевнені – якщо щось станеться, кожен прийде на виручку…

Нагадаємо, що В Ужгороді пройшов міжнародний форум “Шлях гідності, боротьба за права людей”, а також, що Мадяр зі 128 Закарпатської ОГШБр повернувся з заробітків, щоб піти на війну

Вас може зацікавити: Андрій зі 128 Закарпатської бригади пішов у військкомат у перші дні вторгнення

Нова Свобода

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *