У Хусті встановили головну ялинку
У Хусті встановили головну ялинку. Висота дерева 12 метрів. Його вік – приблизно 40 років. Громаді дістався символ зимових свят безкоштовно.
Подарував підприємець
Як на закупівлю дерева, так і на його транспортування із бюджетних коштів не було витрачено жодної копійки. Про це сайту Нова Свобода розповів керуючий справами Хустського міськвиконкому Ерік Шимоня.
«Ялинку нам подарував підприємець із Копашнова Микола Стець. Воно не з лісу… Транспортування відбулося також завдяки меценатській підтримці. Ялинка гарна, розлога, її вік приблизно 40 років. Висоту вона має 12 метрів».
На декор – ні копійки
Встановили симво новорічно-різдвяних свят на центральній площі Хуста – Майдані Незалежності 26 листопада. Наразі починають її наряджати. Для цього буде використано ілюмінацію та іграшки з попередніх років.
Тобто, додаткових коштів на оздобу витрачено не буде.
Офіційне урочисте відкриття, тобто, запалення святкових вогнів – до свята Миколая – 5 грудня.
Між іншим, на початку повномасштабного вторгнення Хуст відзначав свята без ялинки. Відродили традицію тільки в минулому році.
Традиція прикрашання
Традиція прикрашання дерев не хистиянська, а язичницька. Спочатку на ялинки замість іграшок чіпляли плоди: яблука як символ родючості; горіхи на знак незбагненності вищого промислу; яйця як символ постійного життя, гармонії і благополуччя.
Відомо, що ще жителі Давнього Єгипту в грудні, у день зимового сонцестояння – найкоротший день року (за сучасним календарем 22 грудня) – у свої будинки приносили зелені гілки пальми як символ перемоги життя над смертю. У Стародавньому Римі на честь бога землеробства жителі прикрашали свої будинки зеленим листям у зимове свято Сатурналій. Друїди чіпляли золоті яблука на гілки дуба під час святкування зимового сонцестояння.
У XVII ст. прикрашали дерево-символ зимових свят фігурками й вирізаними з кольорового паперу квітами, яблуками, вафлями, позолоченими дрібничками, цукром.
А ось ідею запалювати свічки на ялинці приписують Мартіну Лютеру. Кажуть, що одного вечора він ішов додому, складаючи на ходу проповідь. Відблиск зірок, які наче мерехтіли серед ялин, вселив йому невимовне благоговіння. Вирішивши продемонструвати цю чудову картину своїй сім’ї, він у головній кімнаті встановив ялинку, закріпив на її гілках свічки й запалив їх. Згодом свічки, плоди, цукерки, яких вдосталь стали чіпляти на ялинку, – усе це надто обтяжувало гілки вічнозелених дерев. Постало питання, як зробити прикраси, щоб вони були красиві й легкі. І тут на допомогу прийшов бізнес. Першими порожнисті скляні кулі як прикраси для різдвяного дерева почали видувати німецькі склодуви. Вважається, що першу скляну ялинкову прикрасу (кулю-іграшку) було зроблено в Тюрінгії (Саксонія) у XVI ст. А ось різдвяні ялинки з електричними гірляндами вперше з’явилися на вулицях Фінляндії лише в 1906 р.
Нагадаємо, що Атос зі 128 бригади уже 6 років у ЗСУ, а також, що Ужгородець Аладдін раніше був кухарем, а зараз боронить Україну
Вас може зацікавити: Сашко зі 128-ї приїхав до Ужгорода і пішов до військкомату