Як одружувалися наші пращури у давнину. ВІДЕО
Як одружувалися наші пращури у давнину. ВІДЕО. 13 лютого у Хустському краєзнавчому музеї відбулося театралізоване дійство на тему весільних традицій закарпатців. Було охоплено великий часовий період – приблизно 100 років.
Минуле потрібно пам’ятати
Подія проходила у фойє закладу і перше, що привертало увагу – це колекція унікальних світлин. Крім того, можна було побачити і весільні наряди наречених, рушники, домоткані килими, справжні короваї та багато іншого.
«Коли починаються війни, ворог у першу чергу намагається знищити культуру, – наголосив директор Хустського краєзнавчого музею Борис Прокопів. – Культура – це стовп, на якому тримається держава. Якщо в державі є культура, значить вона сильна і має право на існування. Так історично склалося, що в закарпатську культуру влилася культура Угорщини, культура Словаччини, культура Румунії та інших народів, які є представниками національних меншин нашого регіону. І ці традиції ми повинні берегти та передавати наступним поколінням».
Заступник Хустського міського голови Михайло Рівіс зазначив, що добре, що в нашому краї відроджуються народні традиції.
«Чудово, що в нас проводяться такі незабутні дійства, що ми можемо себе відчути часткою життя наших пращурів і перенестися на багато років назад, заглянути у далеке минуле, дізнатися, що мало цінність для тих, хто вже відійшов у засвіти. Насолодився спогляданням старовинного весільного одягу, був вражений виставкою світлин та насиченою програмою самої події», – наголосив він.
Одяг мав бути багатим
Більше про весільну експозицію розповів присутнім старший науковий співробітник музею Віталій Петрусь .
За його словами, закарпатці мали дуже багаті на вишивку та орнаменти весільні вбрання, а за цим одягом можна було дізнатися і соціальний стан молодят, і їх вік, і з якого вони походять регіону.
«Наречена мала на собі вишиванку, плат та віночок. Вінок спочатку плели тільки з барвінку та квітів, а пізніше ще й оздоблювали монетами. Відтак було ще й намисто. Хлопець одягався у білий одяг із ґудзиками. У повсякденних речах їх не було. Шили ці наряди із домотканої тканини. Штани нареченого внизу були оздоблені мережкою, або способом рішельє. На голові хлопець мав капелюх або ж кресаню», – пояснив він.
Євгенія Щербан, працівниця культури, презентувала присутнім виставку старовинних світлин із весіль і розповіла про весілля у нашому краї починаючи з початку ХХ сторіччя.
Завідуюча філією історико-краєзнавчий музею «Хата бабки Павлини» Людмила Шимон ознайомила всіх із традиціями весіль у своєму селі.
«Весільний коровай у нас прикривали рушником і два старші дружби мали вдарити ним по плечах усіх гостей. Також рідні хлопця ішли за дівчиною з торбою, у якій мала бути кукурудза та солодощі. Поки їх пригощали, вони намагалися напхати в кишені якомога більше курячих лапок», – розповіла пані Людмила.
Ціле театралізоване дійство з піснями та танцями показали працівники Нанківського будинку культури. Це були вінкоплети, плетіння вінків із барвінку, яким прикрашали хоругви та робили для наречених весільні вінки.
Відтак усі охочі разом із запальними жінками долучилися до крученого танцю.
А начальниця управління культури, молоді та спорту Хустської міської ради Ольга Шпір, яка між іншим, сама спекла короваї для події, розповіла про цікаві звичаї у Рокосові.
Нагадаємо, що Чому ужгородські депутати не хочуть підтримувати військових, а також, що Міжнародний аеропорт до 2027 року обіцяють збудувати у Мукачеві
Вас може зацікавити: Приїхав із Ізраїлю, аби безкоштовно годувати ВПО на Закарпатті