Виставка світлин Василя Деяка стала не ювілейною, а посмертною. ВІДЕО
Виставка світлин Василя Деяка стала не ювілейною, а посмертною. ВІДЕО. Відкрилася вона 4 березня у Хустській міській картинній галереї і вміщає аж три зали. Робіт автора неймовірно багато. Це – не перша його експозиція, попередня відкрилася 5 років тому, а до 80-річчя наш земляк готував нову.
Про автора
Василь Деяк народився 28 лютого 1950 року у селі Золотарьово. Після закінчення школи свій трудовий шлях розпочав столяром-червонодеревником на Хустському лісокомбінаті. Після армії працював спортивним інструктором при Данилівському радгоспі. Закінчив Львівський державний інститут фізичної культури.
Відтак працював тренером із важкої атлетики, а згодом – керівником спортивного товариства «Колос». Побудував хороший на ті часи тренажерний зал для важкоатлетів «Богатир». Із 1984 року аж до виходу на пенсію обіймав посаду директора Хустської ДЮСШ (міської тоді ще не було). Помер 27 лютого 2025 року. До 75-річчя не дожив усього один день. Готувався до цієї дати, але ювілейна виставка стала експозицією пам’яті. Мало хто в Хусті не знав Василя Деяка. Досяг у житті чималих висот, але при цьому залишався неймовірно простою і відкритою людиною. Любив людей і фотографував їх. Рідні кажуть, що перехвилювався, не витримало серце…
Василя Деяка краяни запам’ятають не тільки як майстра спорту, судді міжнародної категорії, відмінника освіти України, члена Національної спілки журналістів України, фотомитця-любителя, але й як добру, відповідальну і ерудовану людину.
Виставка світлин
Відкрив експозицію директор Хустської міської картинної галереї Орест Цюпко. Усі присутні вшанували пам’ять Василя Івановича хвилиною мовчання. На мольберті, вкритому чорною матерією, було розміщено його фото, лампадки та каталог із роботами.
«Сподіваюся, що Василь Деяк бачить усе, що відбувається у цій залі і душа його ще не відійшла на небо, – наголосив Орест Цюпко. – Про нього можна говорити багато. Мав вагомі успіхи у спорті, але в той же час був багатогранною особистістю, багато часу приділяв вихованню молоді, мав багатьох здібних вихованців. Фотографія його дуже захопила. Серед друзів мав багатьох художників, які його мотивували, критикували, підказували, направляли. Обрав свою лінію – документальне фото, був літописцем свого міста».
В.о. Хустського міського голови Василь Губаль зазначив, що добре знав автора і в нього про нього тільки приємні згадки.
«Ми багато спілкувалися. Він умів і критикувати розумно, і підказати мудро, – підкреслив голова громади. – Виставка мала відкритися 28 лютого. Василь Іванович прийшов до мене напередодні і приніс запрошення та моє фото. Шкода, що його не стало, що не дожив до події. Був неймовірно світлою людиною, великим ентузіастом. Його світлини – це історія, це – ціла епоха».
Підтримував спортсменів
Позитивно відгукувалися про Василя Деяка і колеги-спортсмени.
«Ми зустрічалися багато разів. Василь Іванович співпрацював із нашим навчальним закладом, не раз від нього отримував поради, ми співпрацювали у сфері бодібілдингу, коли я створив федерацію культуризму, навіть судив змагання», – зазначив керівник фізичного виховання Карпатського інституту підприємництва університету «Україна Мирослав Лозюк.
«Василь Іванович багато зробив для молоді, виховав чимало тренерів. Я сам був його вихованцем. Ми познайомилися у 1975 році, коли він набрав своїх перших учнів у Ізі у школі. Загалом у Ізі маємо 8 майстрів спорту! На його світлинах є чемпіони України, чемпіони світу, олімпійські чемпіони. Таких знімків немає більше ніде. Василь Деяк мав особливий підхід до людей і дуже шкода що відійшов у засвіти», – наголосив тренер Михайло Кемінь.
Був багатогранною постаттю
Перед відкриттям виставки Василь Деяк видав журнал із фотографіями робіт. Працював над ним разом із митцем Сергієм Галаєм.
«Ми багато спілкувалися. Василь Деяк був людиною великого серця і душі. Виставку робив не для себе, а для нас, для глядачів. Хотів, аби ми зібралися, подивилися одне на одного. У кожній світлині бачив відображення тих людей, яких фотографував. Радів досягненням інших, умів насолоджуватися красою. Завдяки тому, що багато спілкувався з художниками, мав відчуття тонке відчуття мистецтва», – запевнив майстер пензля.
Колишній мер Хуста Іван Спічкей теж пригадав яскраві моменти своєї співпраці з автором:
«Нас пов’язувала дружба, він був депутатом міської ради, допомагав мені, як міському голові, був обізнаним у багатьох сферах, дуже активним. Самою виставкою жив більше року. Щоразу, коли ми бачилися, говорив про неї. Прикро, що так сталося. Співчуття родині!»
Залишив по собі глибокий слід
Хороший знайомий Василя Деяка, лікар Федір Буришин зізнався, що втрата Василя Деяка є сумною подією для громади, а сам він залишив по собі глибокий слід.
«Таких багатогранних постатей мало. Він мав художнє бачення світу, був не тільки спортсменом, але й фотографом, митцем, туристом. За своє життя зібрав велику колекцію марок і монет, картин відомих митців, мав автографи різних чемпіонів. Дивувався, як він стільки всього встигає. Цією виставкою просто жив», – зізнався він.
«Мало хто у Хусті не знав Василя Івановича. Я б рекомендував на виконком подати заявку про присвоєння йому посмертно звання почесного громадянина міста Хуст», – наголосив ветеринарний лікар Михайло Хмара.
Усім цікавився, усе встигав
Христина Шкробинець, заслужена вчителька України, відмінник освіти, авторка багатьох видань розповіла, що завітала на виставку, аби вшанувати світлу пам’ять автора.
«Познайомилися з ним ми дуже давно, – підкреслила вона. – Він був присутнім на всіх солідних заходах, усе фотографував, усім цікавився. Пригадую, як ми відкривали пам’ятник Шевченку, розмовляли з ним, коли дамбу відкривали, і там був. Зробив чотири моїх портрети. Боляче, його з нами зараз немає».
Член спілки письменників України Василь Білич присвятив Василю Деяку вірш про вічне і тлінне.
«Звістку про смерть Василя Івановича сприйняв важко. Не міг отямитися, коли дізнався. Він був членом нашого літературно-мистецького об’єднання, не пропустив жодного засідання, коли вони проходили. Вражала його енергійність, цілеспрямованість. Ентузіазм. Любив наш край, любив життя і людей», – зазначив він.
Нагадаємо, що Федір Волос. Хуст втратив на війні Героях, а також, що Етнічний німець Олександр уже рік служить у 128 Закарпатській бригаді
Вас може зацікавити: Богдан на війні з 2014-го. Зараз – у 128 Закарпатській бригаді
Виставка світлин Василя Деяка стала не ювілейною, а посмертною. ВІДЕО