Жандармерія і хустські жандарми. ВІДЕО
Жандармерія і хустські жандарми. ВІДЕО. Такого інституту, як жандармерія давно вже немає, але свого часу це був потужний підрозділ. Не треба плутати його з поліцією, ці дві структури виконували різні функції і фінансувалися по-різному. Якщо у давнину поліція утримувалася на місцях, то жандармерія – з державної казни, незалежно від того, кому підпорядковувався наш край. Так було і за угорської влади, і в чехословацький період.
Що ж таке жандармерія
Почнемо з того, що виникло поняття жандармерії у Франції, у період наполеонівських війн. У 1798 році Наполеон Бонапарт створив спеціальні підрозділи для охорони громадського порядку. У 1881 році на території Угорщини офіційно з’явився інститут жандармерії. Ініціатором виступило Міністерство внутрішніх справ. Саме воно і запропонувало розділити територію тодішньої держави на жандармські округи. У Хусті жандармерія почала діяти із 1883 року. Згодом, із 1919 року наш край, який називався тоді Підкарпатська Русь, став частиною Чехословаччини. Але жандармерію не скасували, навпаки – ще більше укріпили. Питання охорони громадського порядку стояло гостро, бо злочинність була досить високою.
Генеральне жандармське управління знаходилося командування в Празі, друга ланка – Земське жандармське командування, у даному випадку – Ужгород, третя – районні відділи, як Хуст, які керували жандармськими станціями, тобто найменшими структурами. Одяг та озброєння жандармам видавало із своїх складів жандармське керівництво у Словаччині.
Отже, на Підкарпатській Русі почало діяти 5 жандармських відділень: Ужгород, Великий Березний, Мукачево, Берегово, Хуст. Вони мали у підпорядкуванні 14 окружних керівництв, які у свою чергу командували 56-ма станціями. Хустське відділення керувало 4 округами і мало в підпорядкуванні 16 станцій. У 1920 році Хуст обслуговувало 9 жандармів, Вишково – 4, Ізу – 6, Горінчево – 5, Драгово – 6, Данилово – 5.
Де знаходилася жандармерія
В Ужгороді жандармерія постійно змінювала локації і шукала собі все нові і нові приміщення. Про Хустську відомостей дуже мало. Відомо, що у чехословацький період жандармерія була поруч із міським магістратом. А це – нинішня міська рада. Проте будівлю було зведено аж у 1936 році. На світлинах поруч можемо помітити і сучасну адмібудівлю поліції.
А от за Карпатської України жандармерія знаходилася прямо в Окружному домі, тобто в міській раді. Про це писав Василь Ґренджа-Донський:
«Команда жандармерії і жандармська школа знаходилася у владному будинку. Будинок, одначе, стає затісний, команда жандармерії — разом зі школою — перейшла у новий, дерев’яний будинок. Забула, одначе, перенести склад зброї, що була змагазинована в партері будинку».
Відомо, що після 1939 року, коли Угорщина захопила Закарпаття, жандарми не тільки патрулювали вулиці, арештовували причетних до подій Карпатської України, але й катували людей у тюрмі, яка знаходилася у приміщенні сучасної гімназії-інтернату.
А пізніше, у 1946 році навіть серед письмових джерел вдалося натрапити на прізвище одного з жандармів. Це – Іван Ожват. Він працював охоронцем гетто і знущався над євреями у період Другої світової війни. У 1946 році, він став начальником пожежної частини. Тобто, радянська влада дала йому навіть підвищення.
Хто міг працювати у жандармерії
Жандармами могли бути далеко не всі. Туди набирали тільки фізично сильних чоловіків, які мали бути ще й стійкими духом і не мати сумнівної політичної репутації. Вік обмежувався. Спочатку – 20-40 років, а пізніше – до 35. Чоловіки мали бути вільними, тобто неодруженими або вдівцями та ще й бездітними.
Зріст жандармів мав бути не менше 163 сантиметри. Вони мали вміти розмовляти декількома мовами, читати, писати, рахувати. Перший контракт укладався на 3 роки. Згодом його скоротили до двох. Перед тим, як приступити до служби, претендент мав пройти п’ятимісячне навчання (теоретичну підготовку), стажування, яке могло зайняти і рік, а також скласти іспит.
У перших жандармів була форма, яка надто привертала увагу. На капелюсі вони мали пір’я півня і їх було видно здалеку, тож злочинці могли швидко утекти. Тому згодом форму зробили більш непримітною , а до штату ввели детективів, які розслідували правопорушення і ходили вулицями у цивільному одязі.
У чехословацьку добу жандарми носили темно-синій кітель із великими золотими ґудзиками і капелюх із золотистою оздобою. Вимоги до служби у чехів теж були дещо іншими. Вік: 21-35 років, освіта – як мінімум народна школа, вони мали відбути військову повинність і так само мали бути неодруженими і бездітними. Жандарми мали право носити зброю, мали з собою гумові палички. Перші їздили верхи на конях, пізніше їм видавали велосипеди, а відтак навіть автомобілі.
Цікаво, що пограбувати могли навіть жандармів. Зокрема, ужгородський видавець Андрій Ребрик опублікував повідомлення про грабіж, який стався 3 березня 1939 року в Хусті. Тоді січовики вкрали зброю зі складів чеського жандармського командування. При цьому злодіїв знайшла не поліція, а 6 березня виявив сам же заявник – чех Карел Лукас, який був зв’язковим офіцером Міністерства національної оборони. А капітаном поліції тоді був Юрій Білей. Мова йшла, згідно ж поліцейським протоколом, про 33 військові гвинтівки, 23 жандармські, 50 пістолетів, 3040 набоїв і 7 електричних світильників. А злодіями були двоє галичан. Також відомо, що надпоручик хустської жандармерії мав прізвище Малік.
Яке озброєння мали жандарми
Як повідомляє Науковий вісник Ужгородського університету за 2018 сі службовці забезпечувалися зброєю.
Зокрема, на 4 листопада 1920 року у Празі було видано наказ про забезпечення жандармів озброєнням. Офіцери під час служби мали мати з собою короткий корд і пістолет, а поза службою мали право носити шаблю. Головні стражмістри могли мати при собі короткий корд і пістолет, поза службою – короткий корд. Стражмістри і жандарми на навчаннях забезпечувалися гвинтівкою і фінським ножем. Крім цього, жандармам видавали аміакові балончики.
Щоб забезпечити жандармерію кадрами, в Ужгороді, діяла жандармська школа. Тож саме там проходили навчання ті жандарми, які потім направлялися на роботу до Хуста.
Між іншим, жандарми не тільки патрулювали вулиці. У штаті були працівники, що пильнували тюремних в’язнів, чергували у пожежній частині, охороняли Окружний дім, навіть залучалися до слідчих справ. Загалом жандарми мали широкі повноваження. Вини навіть виконували функції рятувальників під час пожеж та повеней, надавали людям першу медичну допомогу після аварій та нещасних випадків. Отже, поліція була тільки зацікавлена, аби жандармів було якомога більше, бо вони допомагали поліцейським у роботі.
Нині ці функції частково перейшли патрульній та муніципальній поліції.
Нагадаємо, що Коли у Хусті почали з’являтися аптеки і що в них продавали. ВІДЕО, а також Коли у Хусті з’явилося світло і як освітлювали вулиці в давнину
Вас може зацікавити: Де знаходився Крайовий суд у Хусті і які справи він розглядав