Від фізика до снайпера. Як шкільний вчитель став невидимим воїном Нацгвардії
Від фізика до снайпера. Як шкільний вчитель став невидимим воїном Нацгвардії. Вибухи, свист куль і напруга, яка то дзвенить у вухах, то морозить тіло, то кидає в піт – саме в таких умовах працюють гвардійські снайпери на фронті. Їхні обличчя не потрапляють у камери, але один їхній точний постріл може змінити хід бою.
Серед них – боєць на псевдо Фізик
У мирному житті він був учителем фізики та інформатики, а тепер – снайпер закарпатського підрозділу Національної гвардії України.
«У 2022 році я вирішив йти воювати. Побратими почали називати мене Фізиком, бо я завжди точно вираховував поправки для стрільби на будь-яку дистанцію», – згадує чоловік перші дні у війську. Його аналітичний розум, здатність рахувати буквально «на ходу» та уважність допомогли швидко освоїти нову професію.
Його зброя – снайперська гвинтівка
«У нас були дуже сильні інструктори. Умови на полігонах, як на фронті. Головне – постійно тренуватись. Гарний зір – це добре, але постійна практика – це те, що робить із стрільця снайпера», – каже Фізик.
Його зброя – снайперська гвинтівка українського виробництва UAR-10, витривалість і розум.
«Снайпер не має права на паніку. Потрібно спокійно спостерігати, вибирати пріоритетні цілі, і в потрібний момент зробити один вирішальний постріл. Для цього треба врахувати десятки чинників: вітер, температуру, нахил місцевості, положення тіла… Все це забирає час. Тому ідеально працювати снайперською парою – стрілець і споттер. Він допомагає стрільцю визначити відстані до цілей, контролювати зовнішні фактори і коригує ведення вогню», – пояснює Фізик.
Рівновага і холодний розрахунок
Найголовніше в його роботі — це рівновага, холодний розрахунок і повна концентрація на завданні. Фізична сила, витривалість, гострий зір, розум і ненависть до ворога роблять снайперів Національної гвардії України одними з найсильніших і найнебезпечніших воїнів.
У сучасній війні снайпери не просто «полюють». Вони – спостерігачі, які також можуть виявляти ворожі позиції та передавати координати для подальшої роботи артилерії. Маскування, терпіння і витримка дуже необхідні цим невидимим бійцям. Гвардійці-снайпери годинами можуть знаходитись на позиції без жодного руху у дощ, спеку чи холод. Вони чекають на свою найважливішу ціль, на свій шанс. І часто цей шанс – усього секунда, яка вирішує долю цілого бою.
Нагадаємо, що У 23 Роман став оператором безпілотника у 128 Закарпатській бригаді, а також, що Учень із Хустської громади представить Україну на олімпіаді в Арабських Еміратах
Вас можзе зацікавити: Роботи 25 українських та зарубіжних митців представлено на виставці в Хусті