Вілла Ласло Нєгре (Nyegre-László). ВІДЕО
Вілла Ласло Нєгре (Nyegre-László). ВІДЕО.Є у Хусті втрачені, хоча досі теоретично існуючі будівлі. Про цей історичний особняк можна сказати саме так. Унікальна споруда вважалася віллою відомого свого часу хустянина Ласло Нєгре. Знаходиться вона неподалік автовокзалу на вулиці Франка, 135. Колись нумерація була іншою, а сама вулиця називалась і Підзамчою, і Сечені.
У Будапешті, в музеї Земплені зберігається листівка, датована початком 1900-х років. Зазначається, що фото зроблено 10 місяця 1911 року. Хоча в інших джерелах ця ж світлина датована 1915 роком. Тож що відомо про власника вілли і хто там мешкав після нього?
Хто такий Ласло Нєгре
Ласло Нєгре народився в 1855 році у Хусті (тоді це був комітат Мараморош). Закінчив середню школу в місті Сигіт (нині –Румунія). Там же здобув вищу освіту – мав диплом за фахом право та політологія. Спочатку працював юридичним стажером у прокуратурі, із 1878 року був суддею-слугою в окрузі Мараморош, а з 1884 року – вже головним суддею. У 1896 році його обрали членом парламенту за ліберальною програмою. Із травня 1897 року обіймав посаду писаря Палати представників та Національно-ліберальної партії. Також був членом Комітету народної освіти.
Як людина, завжди займав активну позицію, постійно брав участь у житті округу. Був також президентом економічної асоціації графства Мараморош, членом економічного комітету округу. У 1901 році став головою економічної виставки, організованої в Сиготі, яка представляла національний інтерес комітату Мараморош. Сприяв подоланню економічної кризи в окрузі, намагався покращити становище бідних краян, адже більшість людей тоді жили у злиднях. У березні 1900 року в департаменті домашньої промисловості Національної Асоціації Промисловості він склав статистику про домашню (сільську) промисловість округу Мараморош.
Що відомо про віллу
Дата спорудження будинку невідома. Але це міг бути кінець 1800-х років. Тоді Ласло Нєгре обіймав високі посади і мав достатньо коштів для того, щоб побудувати і утримувати в Хусті віллу. На ті часи поруч із будинками, які ми можемо побачити інших старовинних на світлинах, у яких жили небагаті хустяни, оселя мала неймовірно розкішний вигляд.
Відомо, що у 1914 році вілла у Нєгре вже була. Збереглися записи, датовані саме цим роком. Тоді почалася Перша світова війна. Хуст входив до складу Австро-Угорщини. Війна ж велася між Троїстим союзом (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія) та Антантою (росія, Англія, Франція).
Тож зазначається, що друга бригада польських легіонів підполковника Юзефа Галлера певний час дислокувалася на Закарпатті. Це було у першій половині жовтня 1914 року. Поляки брали участь у контрнаступі проти росіян поблизу міста Мараморош Сігет. Тож легіонери квартирували в Хусті й у Липчі.
В угорських газетах про них тоді писали вкрай негативно, мовляв, розводили антисанітарію, відзначалися дрібними крадіжками. У одній із публікацій наголошувалося, що їх покартали за те, що забруднили віллу жупана Ласло Нєгре в Хусті, навіть поцупили дещо з посуду.
Крім того, 23–28 жовтня 1914 року угорський прем’єр-міністр Іштван Тіса та інші поважні посадовці гостював на віллі Ласло Нєгре. У газетах господаря називали лордом.
Подальша доля вілли
1900-ті роки були для нашого краю важкими, переломними. Часто змінювалася влада, політичний устрій, територія сучасного Закарпаття переходила з рук у руки то до однієї, то до іншої держави. Тож після 1918 року Ласло Нєгре вирішив свій будиночок у Хусті продати. Знайшовся і покупець – Юрій Турок, уродженець Золотарева. У 1919 році він саме повернувся з Америки, де працював впродовж 5 років. Додому чоловік приїхав не з порожніми руками, а з коштами, які вирішив вкласти у нерухомість. Він купив віллу і разом із нею чимало земель довкола.
Йому належала величезна територія – гора Гурка, м’ясокомбінат, сади аж до цвинтаря. На новій оселі господар встановив хрести. На старих світлинах їх ще немає. У 1934 році у нового ґазди там народилася донька Юлія. Пізніше у віллі жив син Юрія Турка Юрій із дружиною Мокриною та трьома дітьми – Богданом, Оксаною і Мусею. А з іншого боку – Іван Слава (теж родом із Золотарева) із сім’єю. Перераховувати усіх мешканців будинку не будемо, а їх було ще декілька.
За самим будинком раніше був великий сад. На жаль, у 1963 році радянська влада більшість земель забрала у власника під будівництво лікарні. Потім сталося ще більше нещастя – пожежа, після якої було втрачено головну родзинку – вежу і перекрито дах шифером.
Зараз будинок повністю перебудовано і впізнати у ньому колишню віллу, зведену наприкінці 1800-х років дуже важко.
Нагадаємо, що Коли у Хусті почали з’являтися аптеки і що в них продавали. ВІДЕО, а також Коли у Хусті з’явилося світло і як освітлювали вулиці в давнину
Вас може зацікавити: Де знаходився Крайовий суд у Хусті і які справи він розглядав