Фальшивомонетник Міклош і Хустський замок. ВІДЕО
Фальшивомонетник Міклош і Хустський замок. ВІДЕО. Хто не чув про несправжні банкноти? Напевно, таких немає. Дехто їх навіть бачив. Але, виявляється, колись Хуст був осередком карбування фальшивих грошей і навіть із цього міста починався великий шлях у широкий світ відомого фальшивомонетника Міклоша, прізвище якого невідоме, та ім’я декілька сторіч тому знали не лише на теренах нашого краю.
Все почалося з розкопок
У 2019 році на території Хустського замку проходили розкопки. Проводив їх археолог, професор УжНУ Ігор Прохненко разом зі студентами. Вдалося знайти багато цікавого, але головне, що виявили – фальшиві монети.
Як розповів Ігор Прохненко, вони зустрічаються не лише у пластах землі Хустського замку. Підроблені монети, звісно, знаходили і в Середнянській, Невицькій та Королівських фортецях. Фальшивомонетники – загалом не новація наших часів, вони були, відколи з’явилися гроші. Та важливим є навіть не це, а підтвердження гіпотези про те, що найвідоміший фальшивомонетник Європи ХVІ сторіччя починав свою бурхливу протиправну діяльність саме в Хусті. Тут була колиска його творчості.
У співпраці з Міклошем комендант Хустського замку Каваші свого часу організував собі цікаве заняття – відкрив цех із карбування фальшивих монет.
Підроблені гроші
Відомо, що фальшиві монети виготовлялися з низькоякісних сплавів або міді, вони були вкриті тонким шаром срібла, який дуже швидко стирався, викликаючи обурення ошуканих. Але саме така підробка монет із надзвичайно низькою собівартістю була дуже вигідною справою.
Тож що за короткий термін підроблені номінали заполонили тогочасну Мараморощину, і тим самим паралізували всю торгівлю та грошовий обіг, оскільки зарубіжні купці відмовлялися їх приймати. При цьому значна кількість заготовок для виготовлення фальшивих грошей у Хустському замку є археологічним підтвердженням присутності тут протизаконного промислу. Більше того, на сьогоднішній день, виходячи з датування підроблених монет, виявлених під час дослідження, процес фальшування на даному пункті можна точно пов’язати з діяльністю майстра Міклоша та його спільників.
Золотий вік підробок
Загалом історики XVI століття називають «золотим віком» для фальшивомонетників території, яке нині є Закарпаттям. Місцеві феодали нерідко використовуючи свій авторитет, силоміць досягали безперешкодного введення до обігу підробок. Найбільш впливові вельможі брали активну участь у карбуванні фальшивих монет. Достеменно відомо, що у 1530 р. монети сумнівної якості випускали у володіннях Петра Перені.
А історію майстра Міклоша взагалі знають не лише на Закарпатті, а й у всій Угорщині. Про неї дуже цікаво розповідає історик Іван Немченко у своїй праці «Фальшивомонетна справа у Хустському замку».
Хто такий Міклош
Отже, як наголошує дослідник, Міклош походив із трансільванських сасів (саксонців). У молодості вивчав малювання на території сучасної Румунії, згодом навчався у Німеччині. Також оволодів ювелірною справою та обробкою каменю.
У своїй рідній Трансильванії завдяки протекції родичів став королівським каменярем. Та оскільки жодними навичками в галузі архітектури він не володів, змушений був залишити привабливу роботу й податися в мандри. Доля привела Міклоша до Угочанського комітату, де його найняв на роботу володар замку Королівського замку Нялаб, жупан Габор Перені. Після битви під Могачем, де загинув власник Нялабу, Міклош перебрався до Хуста під покровительство марамороського жупана, капітана Кріштофа Каваші. Власне, тут і розпочалася його «кар’єра» фальшивомонетника.
Де ще працював
Протягом наступних десятиліть Міклош «працював» у Мукачівському та Середньому замках. Виготовляв там переважно польські гроші, оскільки їх легше за все було підробити, але робив також угорські номінали.
Оскільки Другети за підробку монет платили більше, швидко повернувся до їх володінь у комітатах Унг та Земплін.
На початку 1550 р. Міклош оселився в замку Другетів, та доля відвернулася від нього. За доносом місцевого чиновника його було заарештовано. Хоча Дьордь Другет намагався визволити свого улюбленого майстра, та своїми діями тільки накликав на себе гнів короля Фердинанда, якому на той час вже більш-менш вдалося стабілізувати своє положення на угорському престолі. Тож Міклоша було засуджено та невдовзі страчено. Але слід в історії цього майстра залишився назавжди у вигляді підроблених монет, які й поталанило знайти Ігорю Прохненко на території Хустського замку.
Нагадаємо, що Де знаходився Крайовий суд у Хусті і які справи він розглядав, а також, що Готель Pannonia. Втрачений Хуст. ВІДЕО
Вас може зацікавити: Хустські німці і вулиця Німецька. ВІДЕО