Слов’янський дім та Народний дім у Хусті. ВІДЕО
Слов’янський дім та Народний дім у Хусті. ВІДЕО. Були в місті будівлі, де збиралася місцева інтелігенція. У ті часи ще не було такого, як зараз професійного театру і великої сцени, але краяни мали потребу у духовному відпочинку, обміні враженнями та розмовами на мистецькі теми. Адже відомо, що Хуст завжди був осередком творчих ідей, колискою художників, поетів, письменників, акторів, музикантів. Учителі ж виконували роль просвітників і товаришували з іншими людьми розумової праці. Тож логічно, що місто мало потребу в осередках для таких творчих зібрань.
Де вони знаходилися? Хто і за чиї кошти зводив ці будівлі? Які функції вони виконували?
Народний дім
Почнемо з Народного дому. Його дехто плутає зі Слов’янським, але містилися ці заклади на різних локаціях. На жаль, обидва будинки функціонально на сьогодні втрачено, хоча будинок, де знаходився Народний дім фактично є. Наразі це – приватне помешкання на вулиці, що виходить вікнами на Ужгородську набережну, а вхід на подвір’я – із вулиці Ольжича. Свого часу Олег Ольжич, кажуть, навіть жив у цьому будинку.
Як розповідає Мирон Сарвадій, Народний дім побудували приблизно у 30-х роках минулого сторіччя. Зводився він за кошти хустян та добродійників зі США та Канади. Там збиралися свідомі мешканці міста, які вболівали за долю нашого краю. Там була сцена, кінозала, проводили репетиції актори театру «Нова сцена», але зала була не дуже просторою.
Слов’янський дім
На жаль, Слов’янський дім на сьогодні повністю втрачено. Знаходився він там, де була адмінбудівля старої турбази, а нині знаходиться супермаркет АТБ, на вулиці Карпатської Січі. Відомостей про нього є більше, ніж про Народний дім і його будували чехи за державні кошти у часи, коли Хуст входив до складу Чехословаччини.
Тож із чого все почалося? Із чеського кварталу, або Масарикової колонії. Їх власне було дві – Велика та Мала, як в Ужгороді Великий і Малий Галагов. Велика знаходилася біля тодішньої реальної гімназії, а зараз – першої школи, там, де й збудовано мальовничі на ті часи дво- і триповерхові будиночки, а Мала – в районі вулиці Соборної України (колишньої Конституції) для службовців страхової каси Держбанку, що складалася з восьми одноповерхових сімейних будинків з огорожею.
Ще дещо цікаве
Міністерство громадських робіт Чехословаччини у 1923 році оголосило конкурс на будівництво помешкань для чиновників. Виграв його празький архітектор Їндржих Фрейвальд. Будівництво велося його компанією «Фрейвальд і Бем». Тож, проживаючи в Хусті, він дуже нарікав, що як для міста з населенням 10 тисяч осіб тут немає ні великого готелю, ні ресторану, ні кафе і театру, чи іншої пристойної будівлі. Саме тоді й було оголошено новий тендер на будівництво Слов’янського дому. Виграв його той же Фрейвальд.
Ось, як описує це Михайло Бізонич у книзі «Хуст у старовинній листівці»:
«У зв’язку з тим, що в Хусті не було відповідної будови і місця, де могли б проводитись зустрічі інтелігенції міста, у листопаді 1924 року було започатковано звернення громади та особливо офіцерів 45-го полку, що знаходився тут, до урядів Хуста, Севлюша та Ужгорода про початок будівництва «Слов’янського дому». Ініціативна група проводила зустрічі, семінари, акції та інші громадські заходи в місті по роз’ясненню мешканцям необхідності будівництва в Хусті «Слов’янського дому».
Що там відбувалося?
16 липня 1927 р. у «Слов’янському домі» вже пройшли установчі збори і, завдячуючи видатним функціонерам міста п. Е. Дрбалеку, Плаштівці, Вілковичу, Ловічці та Смелішу, виник спортивний клуб «СК. Русь».
Тож яким був «Слов’янський дім»? Відомо, що Фрейвальд любив усе облаштовувати практично і затишно. Тож залу в будівлі було поєднано з рестораном, гардеробну – з ґанком, місце господарської частини було біля двору. Зовнішній вигляд споруди архітектор підлаштував під форми будівель «Масарикової колонії». Споруда мала двосхилий дах, містила зовнішні дерев’яні балки. Хоча архітектор розробив навіть альтернативний проєкт, який, однак, не було втілено у життя. Але збереглося фото. На ньому зображено «Слов’янський дім» із плоским дахом та голим фасадом. Проте конкурс виграв більш наближений зовнішньо до будиночків чеського містечка проєкт.
Шкода, що ця частина історії міста наразі є повністю втраченою.
Нагадаємо, що Де знаходився Крайовий суд у Хусті і які справи він розглядав, а також, що Готель Pannonia. Втрачений Хуст. ВІДЕО
Вас може зацікавити: Хустські німці і вулиця Німецька. ВІДЕО