Дроґерія родини Шенфельд
Дроґерія родини Шенфельд. Колись у Хусті було всього декілька аптек. Були також дроґерії, які теж продавали медичний крам. Одна з них належала родині Шенфельд. Хоча, якщо бути точними, у переписі населення за 1905 рік прізвище власника записано, як Моур Шелфренд, а його дружини – як Леонтіна Вертшейнер. Мешкало подружжя на вулиці Луговій, а приміщення під бізнес винаймало на Раковці (Масарика) – у будівлі нещодавно відкритої на той час “Коруни”. Тож що відомо про цей заклад? Що там продавали і чим дроґерія відрізнялася від аптеки? Про це ми сьогодні і поговоримо.
Чим була цікавою дроґерія
Нині в місті збереглася єдина історична аптека Калмана Шмідта, у приміщенні якої квартирує аптека ТОВ “Хустфарм”. Усі інші, дроґерії в тому числі – назавжди втрачено. Хоча аптек насправді наразі сила-силенна, та всі вони нові, сучасні.
А в 1920-х роках, коли за чехословацького періоду відкрилася нова “Коруна”, приміщення на першому поверсі видавали в оренду бажаючим вести бізнес. Цей принцип є актуальним і зараз. Тож одним із тих, хто вирішив винайняти торгову площу був Моур Шенфельд. Оскільки кількість аптек тоді суворо регламентувалася законом, він відкрив дроґерію. Фактично там продавався той же аптечний крам, але ще й косметичні засоби, парфуми та навіть побутова хімія.
Що було у продажу
Із рекламних листівок можемо дізнатися, чим торгували у дроґерії. Отже, у продажу був крем для обличчя, вода для вмивання, мило, різна пудра для обличчя, зубний порошок із лілій та троянд, помади. Більшість краму виготовлялося на місці, дещо закуповувалося у інших виробників.
Якщо бажаного товару не було в наявності, його можна було замовити і ліки обіцяли доставити протягом 48 годин.
Із фармакологічних препаратів покупцям пропонували токайське залізне вино для зміцнення організму, карпатські таблетки для очищення крові, знеболювальні засоби, препарати проти облисіння для чоловіків, сиропи для вироблення грудного молока для жінок, різні медикаменти на травах.
А ще тут торгували хімікатами для друку фотографій, розчинами для виробництва дзеркал, речовинами для виправки шкіри, сумішами для феєрверків.
Були у дроґерії і цікаві акції. Оскільки зайвих ліків ніхто не купував, господар закладу вдавався до хитрощів. Він, наприклад придумав, як спонукати клієнтів залишати у нього більші суми. Тож тим, хто купував товарів на більш ніж 50 корун, він дарував пляшечку кельнської води, тобто одеколону.
Рекламував Шелфренд і лікувальне мило, зроблене на основі кінського жиру з екстрактом лілії. Воно, за його словами, мало усувати веснянки та робити шкіру більш ніжною.
Що ще відомо про дроґерію
У закладі були міцні старовинні меблі, великий шкіряний диван, де відвідувачі могли присісти, коли погано почувалися, або чекали на замовлення, масивні люстри.
Дроґерія також мала лабораторію, де виготовлялися різні мазі, порошки, сиропи, парфумерія. Більшість продукції була саме рослинного походження і не тільки натуральною, а ще й неймовірно якісною.
Крізь великі вітрини перехожі могли бачити крам. Включала дроґерія просторий торговий зал, кабінет власника з раритентими книгами з фармакології, невеличку лабораторію та склад готової продукції у підсобному приміщенні… Вздовж стіни розміщувалися дубові шафи з шухлядами, де було зазначено назви ліків. Згори знаходилися засклені шафки з коробочками та пляшечками. На прилавку стояли спеціальні терези, які зараз побачити можна тільки в музеї… Нині про ту атмосферу, яка панувала у закладі, ті запахи медикаментів, ті аромати парфумів, що застигали в повітрі, той дух величі, яким було наповнено весь інтер’єр можемо тільки здогадуватись.
Шкода, що проіснувала дроґерія недовго. Почалася Друга світова війна і життя її господарів, на жаль, обірвалося у концтаборах.
Нагадаємо, що Де знаходився Крайовий суд у Хусті і які справи він розглядав, а також, що Готель Pannonia. Втрачений Хуст. ВІДЕО
Вас може зацікавити: Хустські німці і вулиця Німецька. ВІДЕО