М’ясник Шандор Пустої і його скотобійня. ВІДЕО
М’ясник Шандор Пустої і його скотобійня. ВІДЕО. Нині в Хусті є чимало м’ясних крамниць і широкий асортимент м’ясної продукції. Є підприємці, що спеціалізуються на ковбасах та сосисках. Раніше вони теж були. Більше того, деякі краяни навіть більш ніж сторіччя тому мали власні скотобійні, цехи та магазини. На честь одного з них, точніше – діяльності, якою він займався, у місті у давнину навіть називалася одна з вулиць. Тож де вона знаходиться і як звали м’ясника?
Вулиця Різницька
Хуст – невелике місто навіть зараз. У 1910-1920 роках його населяло усього 10 тисяч осіб. Уже у 1930-х роках чисельність збільшилася до 20 тисяч. Але при цьому в Хусті були підприємливі люди, які знали харчові вподобання земляків і непогано на цьому заробляли.
Шандор Пустої з дружиною Йоланою мали хороший бізнес. Жили вони практично на околиці міста. Там же розгорнулася їхня господарська діяльність.
Вулиця Різницька, або в офіційних документах Vágóhid…
Саме там мешкало подружжя. Наразі це – вулиця Маркуша, у радянські часи вона називалася Залізничною. Під 44 номером, неподалік залізничної колії, жив шанований багатьма м’ясник. Бізнес йому дістався у спадок від батька. Одружившись із Йоланою Пийтер із вулиці Ластовчої (що засвідчується у реєстрі мешканців міста за 1905 рік), чоловік привів жінку до родинного будинку і продовжив сімейну справу. Землі він мав багато. Але володів також крамницею, у якій торгував м’ясом і ковбасами. Одразу біля бійні розташовувалася і коптильня для свинячого м’яса, а також ковбасний цех. Далі знаходилося холодильне приміщення, хлів для тимчасового утримання тварин після транспортування і колодязь.
Крім того, Шандор Пустої співпрацював із гентешами (різниками), які гуртом здавали йому туші тварин.
М’ясний магазин
Крамниця знаходилася на дуже вигідній локації – у самому серці Хуста, на вулиці Карпатської Січі, або як вона називалася у ті часи – Ракоці.
Торгував продукцією Пустої практично на першому поверсі, або як тоді це називалося, у підвальному ряду міської управи. Збереглася листівка за 1912 рік, видана у друкарні Ауслендера Іґнаца, що розташовувалася, між іншим, поруч… на якій видно тогочасну ратушу та ряд торгових закладів, які квартирували у цій будівлі та поруч із нею.
У магазині був широкий асортимент товарів – м’ясо великої рогатої худоби, коней, свиней, кіз та вироби з нього. Продавали там, судячи з рекламних листівок, ковбаси, гурку (кров’янку), шойт (сальтисон), шовдар (шинку), пікницю (салямі) і сосиски. Також там була величезна м’ясорубка для перемелювання фаршу.
Успішний бізнес
Продукція Пустої була популярною і він вважався багатою людиною, бо мало хто з тогочасних підприємців володів і бійнею, і цехом, та ще й крамницею.
М’ясник дуже хотів, аби його цех був одним з найкращих у місті. Для цього він придбав якісну німецьку техніку, купив потужний електромотор, обладнав невелику коптильню. В якості помічників мав навіть кількох учнів – 13-15-річних хлопчиків.
Як розповіли старожили, робочий день Шандора Пустої починався ще до сходу сонця – о третій годині ранку. Саме тоді він прокидався, йшов до загороди, починав із помічниками різати свиней. Відтак на задньому дворі у робочому цеху приступав до обробки туші. Після цього м’ясо на підводах відвозилося до магазину. Там, оскільки ще не було таких морозильних камер, як зараз, продукція розташовувалася на прилавку на великих брилах льоду. Йолана допомагала чоловікові у роботі, продавала шкварки, жир і підсмажену гурку.
Вулиця Ракоці ідеально підходила для торгівлі. Там завжди було людно. Тож Пустої подбав і про подорожуючих. У магазині він поставив кілька столиків зі стільцями, щоб бажаючі мали змогу сісти та перекусити.
Цікаво, що поруч знаходилася крамниця зерна, борошна та хліба, тож свіжі запашні булочки завжди можна було придбати по сусідству. А вже в Пустої голодні клієнти мали нагоду поласувати ними зі шматком шовдаря чи шинки, кров’янки чи гарячої гурки, шкварками, або вареними сосисками. Обслуговувала клієнтів Йолона Пустої.
Працював бізнес хустського м’ясника, поки не прийшла радянська влада. Тоді сім’я збанкрутувала. Дітей у них не було. Наступників не залишилося. Зараз на тому місці живуть інші люди.
Нагадаємо, що Де знаходився Крайовий суд у Хусті і які справи він розглядав, а також, що Готель Pannonia. Втрачений Хуст. ВІДЕО
Вас може зацікавити: Хустські німці і вулиця Німецька. ВІДЕО