Як у Мукачеві травматолог журналіста лікував
Як у Мукачеві травматолог журналіста лікував. Допис про свій досвід спілкування з травматологом описав Володимир Горішняк. Від себе додам, що маючи кілька місяців тому сильний опік, навмисне не звернулася до лікарів, бо з такими проблемами сімейні лікарі відправляють чомусь саме до травматологів. А ті… пацієнтів не надто милують, здирають вражену шкіру і ділянку довкола неї без належного знеболення. Таких випадків знаю багато, коли людина відчувала при подібних маніпуляціях сильний біль. Тому свій біль воліла залишити при собі. Але зараз мова про випадок у Мукачеві.
Джерело
Допис оприлюднив Володимир Горішняк, адміністратор групи “МукачевоSOS”. Далі – пряма мова автора.
Скотчкаст для мукачівця як… недосяжна розкіш?
У лікарні Святого Мартина пацієнтів “гіпсують”майже як у дев’ятнадцятому столітті – за допомогою підручних матеріалів та… звичайного лейкопластиру
Для людини, яка щодня працює за комп’ютером і на клавіатурі набирає тексти, травма пальця – це така сама трагедія як, скажімо, травма ноги для футболіста чи травма ока – для снайпера. Бо повноцінно працювати ти вже не в змозі, а працювати не повноцінно тобі не дозволяє фахова сумлінність.
Тому, напевно, немає нічого дивного в тому, що вже за годину(!) після травми (розрив розгинача між першою і другою фалангою другого пальця правої руки), я вже був у приймальному відділенні лікарні Святого Мартина, де чекав на прийом чергового травматолога.
Діагноз поставили швидко
На щастя, чекати на лікаря довго не довелося. Більше того, мені оперативно зробили рентген-знімок пальця, за результатами якого лікар і поставив той самий діагноз, який я озвучив вище.
А ось далі, як я вже тепер розумію, щось пішло не так. Вочевидь, за відсутністю в лікарні звичайного скотчкасту, лікар почав “клепати” мені… самопальний ортез. Трохи врізав (під розмір пальця) металеву пластину, трохи підігнув її під певним кутом, згодом обмотав конструкцію навколо пальця кількома шарами… лейкопластиру і побажав якнайшвидшого одужання: мовляв, будь-які інші маніпуляції не потрібні.
Ну, “не потрібні”, так “не потрібні”…
Повернувся я додому. Тільки-но помив руки як… лейкопластир одразу втратив здібність тримати палець в потрібному положенні. Натомість на місці травми з’явилася характерна припухлість і палець почав боліти. Ну,. що робити?.. Вже як зміг власноруч перемотав кінцівку синім малярним скотчем (що вже було під рукою тим і мотав), підклавши під палець ту саму саморобну “шину”, яку склепали мені у лікарні Святого Мартина.
Проходить день-три-п’ять… Попри щоденні перемотки пальця (так, як мене навчили у лікарні Святого Мартина) відчуття дискомфорту – не згасає, палець як болів так і болить.
Зустрів знайому
На шостий(!) день після отриманої травми зустрічаю свою давню знайому. Дівчина кидає погляд на мій палець: “Овва, невже проблема із сухожилком?.. У мене таке було!
- І як тебе лікували? – обережно запитую подругу по нещастю.
- А ніяк – гіпс на пальчик поставили і за пару місяців був як новенький…
Напевно, саме після цих слів я, на підсвідомому рівні, почав нарешті, усвідомлювати, що у протоколі лікування мого пальця ми із лікарем-травмотолгом поскакали на коні Святого Мартина десь зовсім не в той степ.
Дзвінок другу
Вмикаю функцію “дзвоник другові” і телефоную в Київ своєму давнішньому приятелю, знаному лікарю-травматологу Василеві Гаєвичу (між іншим, нашому земляку). Пояснюю йому симптоми отриманої травми.
- Володю, це просто неподобство, що твій палець досі ще не у гіпсі. Даруй, але я не вірю, що в Мукачеві немає пристойної клініки, де тобі на травмовану ділянку пальця не можуть накласти кілька шарів скотчкасту. Про операцію, звісно, тут не може бути мови. А ось без “гіпса” тут – не обійтися.
Дякую Василеві за фахову пораду. Аби не випробовувати долю їду (тепер вже не до лікарні Святого Мартина), а в одну з приватних медичних клінік Мукачева “Здоров”я Закарпаття” і вже за лічені хвилини полишаю її стіни. Але вже з тією самою пов’язкою із скотчкасту пальці.
Висновок
Ось зараз пишу ці нехитрі рядки і думаю: невже у нашій лікарні Святого Мартина травматологи і справді не знають протокол лікування подібних травм? А якщо знають, то невже
пошкодували для пацієнта кілька сантиметрів того скотчкасту?.. А, можливо, у них його просто немає і тому змушені лікувати хворих як в дев’ятнадцятому столітті – за допомогою підручних засобів, майструючи самопальні лангети.
Але в будь-якому випалку, “МукачевоSOS” (як би це сумно не було), НЕ РЕКОМЕНДУЄ звертатися до лікарні Святого Мартина у разі отримання травми, на кшталт моєї. Принаймні до того часу, допоки лікарня не розбагатіє на моток скотчкасту.
Бо без нього Ви просто змарнуєте дорогоцінний час і термін повноцінного відновлення функції кінцівки у Вас розтягнеться до безкінечності…
Нагадаємо, що Де знаходився Крайовий суд у Хусті і які справи він розглядав, а також, що Державна реальна гімназія. ВІДЕО
Вас може зацікавити: Хустські німці і вулиця Німецька. ВІДЕО