Ярмарок-фестиваль меду і вина в Хусті зібрав виробників із різних областей
Ярмарок-фестиваль меду і вина в Хусті зібрав виробників із різних областей. Із п’ятниці по неділю, 10-12 жовтня, незважаючи на затяжний дощ та холодну погоду, Хуст фестивалив. У місті проходив уже 11-й за рахунком ярмарок-фестиваль «Срібні джерела». З’їхалися на нього не лише виробники крафтової продукції із Закарпаття, але й зі Львіщини, Рівненщини, Івано-Франківщини. Мета була благородною – збір коштів на підтримку 72 батальйону 101 бригади ТрО Закарпаття.
Як фестивалили
Купити на ярмарку можна було майже все. Асортимент був широким, а масштаб справді великим, за останні роки такого ярмарку у місті не було. Продавали мед продукцію бджільництва, вина, сири та молочні вироби, вироби з вовни, вишиванки, сувеніри, солодощі, іграшки. Була й гриль-зона з м’ясними виробами та фотозона на осінню тематику.
Родзинкою події став концерт за участю дітей та дорослих творчих колективів громади. Була і музика, і танці, і багато яскравих вокальних номерів.
Центр дитячої та юнацької творчості «Сузір’я» підготував і власний ярмарок, і проводив усілякі розваги для дітей, у тому числі – аквагрим, майстер-класи. Була й лотерея, і скринька для донатів.
Що говорили
У суботу, під час урочистого відкриття ярмарку, в.о. Хустського міського голови Василь Губаль подякував Віктору Паппу, що впродовж тривалого часу проводить фестиваль, а також захисникам за те, що боронять наш спокій. Підкреслив, що відрадно, що «Срібні джерела» у такі непрості часи мають саме благодійний характер.
Голова спілки пасічників «Нарцис» Віктор Папп розповів, що зародився ярмарок ще тоді, коли в місті проходили щорічні свята урожаю восени, а історія спілки пасічників Хустщини почалася ще в 1997 році.
«Спочатку ми називалися «Товариство бджолярів-любителів, – зазначив він. – Згодом його було переформатовано на спілку пасічників «Нарцис». Ми завжди представляли пасічників через вироби, через продукцію колись на осінніх ярмарках. Цю традицію ми вирішили не втратити, а продовжити, але адаптували її під сьогодення та до галузі бджільництва, виноробства, до традиційних для Закарпаття продуктів. Згодом до нас підключилися виробники сирів та молочних продуктів, які мають оригінальні впізнавані вироби. Тож на ярмарках в нас домінують мед, вино та продукти вівчарства».
“Зараз, як не прикро, під загрозою 70 відсотків сільгоспугідь. Я б сказав, що основна наша біда – це любов… Але любов до грошей і збагачення, – зазначив голова спілки пасічників “Срібний край” Віталій Павлій. – І коли політики чи державні мужі керують неправильно, не мають любові до Бога, до правди, до природи, до всього живого, мають любов до збагачення, вони можуть знищити все. Бджолозапилення дає нам 577 мільярдів доларів. Такою є вартість бджільництва і бджіл. Тому ми повинні берегти галузь. Зникне бджола, людство проживе недовго. Тож хотів би побажати нам усім цінувати, любити один одного, любити природу, любити Всевишнього, який є Творцем нашим. А також любити все прекрасне, що нас оточує. Сійте розумне, вічне і добре!”
Подяка ЗСУ
Про наших Героїв на ярмарку не забували ні на мить.
«Фестиваль проходив на благодійній основі. Спасибі ЗСУ за те, що ми маємо змогу пропагувати нашу українську культуру, що вони у нас є. Ми повинні пам’ятати й тих, хто віддав життя за мирне небо над Україною, за тих, хто захищає нас щодня. Вони не поруч, але в наших серцях, – наголосив ведучий урочистостей Іван Добош.
Після хвилини мовчання усі небайдужі разом з пасічниками поклали квіти до стел загиблих Героїв на Алеї Пам’яті.
Грамотою Хустської міської ради за підтримку роботи пасічників, активну громадську діяльність, а також розробку та реєстрацію географічного значення «Мед Закарпаття» було нагороджено Віталія Павлія. Крім того, такі ж грамоти отримали Вікторія Папп, Василь Лопойда, Михайло Дівинець, Іван Малета. Ще одну особливу відзнаку «Королева пасіки» отримала Вікторія Папп.
Що продавали. Ярмарок-фестиваль меду і вина
Тиберій Бортек приїхав на ярмарок із Завидова на Мукачівщині. Він – уродженець Хуста, тож не пропускає жодну подібну подію у місті. Його вино нахвалюють усі покупці. А розмаїття продукції в нього широке.
«Виноробством ми займаємося близько трьох десятків років. Маю широкий асортимент вин. Люди полюбляють напівсолодкі, маю біле, «Каберне», «Мерло», «Одеський човник», «Шардоне», «Чорний принц»…. А ще – моя дружина Ірина є медсестрою, тож вона запропонувала цікавий рецепт на квіточках акації. Називається «Королівський вермут на акації». Це – наш сімейний бренд. Загалом можу багато говорити, адже займаюся улюбленою справою, більше того – живу нею», – зазначив він.
Алла Разкевич із Костополя, що на Рівненщині – професійна художниця. Вона привезла на ярмарок свої картини.
«Я була на ярмарку в Берегові і мені стало відомо, що через два тижні проходитиме і в Хусті, тож вирішила приїхати. Представляю картини. Їх оздоблено бурштином. На жаль, за сім років – то коронавірус, то війна, не було змоги ярмаркувати. Чоловік у мене військовий, але вдалося приїхати разом із ним», – запевнила мисткиня.
Найширшу палітру сирів на ярмарку представила Івано-Франківщина.
«Ми з Косівського району. Сироварінням займаємося близько 10 років. Використовуємо тільки коров’яче молоко. Маємо свої секрети гуцульських сирів. У вироби додаємо трави, вирощені та висушені своїми руками. Уся продукція в нас екологічна. Коптимо її на дровах з наших лісів. Навіть придумали новинку вакумувати продукцію. Це – дуже зручно, не всмоктуються з повітря шкідливі осади, – розповів Микола Трагорецький.
Загалом ярмарок був і масштабним, і колоритним, і цікавим.
Більше фото з події – на сторінці інформаційного видання Нова Свобода у Фейсбуці.
Нагадаємо, що Де знаходився Крайовий суд у Хусті і які справи він розглядав, а також, що Державна реальна гімназія. ВІДЕО
Вас може зацікавити: Хустські німці і вулиця Німецька. ВІДЕО
Ярмарок-фестиваль меду і вина в Хусті зібрав виробників із різних областей