Варошгаз і перші мери. ВІДЕО
Варошгаз і перші мери. ВІДЕО. Про міську раду в Хусті знає кожен. Це – чеська будівля Окружного дому. 26 березня 1935 року розпочалося будівництво, яке тривало до 30 листопада 1936 року. Але раніше в місті так само були чиновники, міські голови, або як їх ще називали, бірови, старости. Де вони працювали? Де знаходилася адмінбудівля мерії? Як звали цих людей? Про це ми сьогодні і поговоримо.

Де шукати
Міський будинок управи, або як ще звали його в народі, варошгаз, знаходився у центрі міста, як і належить урядовій будівлі.
Це – сучасний Майдан Незалежності. У різні часи він називався площею Бенешевою, Горті і навіть “радянської армії”.

На жаль, цю сторінку історії назавжди втрачено. Комуняки “розчистили” площу від історичних будівель і пустили під знесення цілий архітектурний комплекс. Отже, на тому боці, де зараз камінь Кащука і сцена, знаходився будинок уряду. Зараз там не залишилося жодної будівлі дорадянських часів.
Що там було?
Разом із керівництвом міста там були жандарми, не всі, але комендант завжди чергував. Ми говоримо не про радянський час, коли вже в будівді розмістили РАЦС, музей, бібліотеку, а раніший період.

Більш ніж 90-річна старожилка Юлія Синьо пригадує:
“Навпроти теперішнього театру знаходилася вариська хижа. При мадярах на першому поверсі розписували, а на другому працював мій батько. Він був головним купітаном. У людей були землі, а нянько мав під своєю рукою 15 керійовів. Коли наробили біди, бо люди випускали корів, коней, він ішов бічелувати тих людей. Якщо зловили коней, заводили їх до нас у двір. А Штефуца був біру, поки не прийшли маскалі. Але Окресний уряд уже після чехів засідав там, де зараз міська рада”, – наголошує вона.
Перші мери
Як пише Таміла Висіцька у книзі “Хуст: сторінки історії та сучасність”, у ХVІ-XVІІІ ст. 5 коронних міст мали спільне адміністративне управління, головним завданням якого був захист своїх привілеїв, наданих королем Угорщини. Поряд із тим, у кожному місті була своя управа на чолі зі старостою міста (у ХVІ-XVІІ ст. — Iudex, з XVIII ст. — biró).

Також вона наводить відомі за деякі роки прізвища Хустських старост міста:
“1478 р. Сабо = Zabo Міхал, 1504 р. Томаш, 1508 р. – Шолдош = Soldos Міхал, 1522 р. Емеріці = Emerici Ладіслав, 1547 р. Гретхо= Gretha Йоан, 1550 р. Лукач, 1551 р. Гаал = Gaal Томаш, 1572 р. Еоз Зівш = Zyws Гутх = Guth Еог Онтоні, 1593 р. – Мігалі = Mihaly Питер, 1842 р. — Пап Йозеф. За 1673 р. відомі прізвища членів міської управи (tanacs). Це угорці: Берегі = Bereghi Іштван, Блуцік = Blucsik Міхал, Bapra = Varga Дьордь, Mészáros = Мисарош Дьордь Павлів, Палі – Páli Міклош; русини: Руско = Ruszka Ласло, Чоболя = Selistyei Гріro (35) Csobolya Шандор, Шелістей”.
Пізніші часи
Уже пізніших мерів описує Михайло Бізонич у книзі “Історичні постаті Хуста”.
Біографії двох із них коротко процитуємо.

Василь Іванович Величко (виконував функції мера у 1921-1938 роках)
Народився 1885 р. у м.Хуст (мати Медвідь Марія Іванівна). Одружений, дружина – Спічкей Юліанна Юріївна, мав 5 дітей. Освіта 5 класів народної школи.
У 1897 році працював робітником у Хустській каменоломні до 1911 року. У роки Першої Світової війни як солдат Австро-Угорської армії був на російському фронті, де потрапив у полон. У березні 1918 р. повернувся до рідної домівки, працював на власному господарстві.
Обраний старостою міста Хуст 08.03.1921р., обов’язки якого виконував до 1.07.1938р. Перебував у складі добровільної пожежної дружини м. Хуст 1934 р. Помер у 1949 p.
Д-р Золтан Полудьої (виконував функції мера у 1939-1944 роках)
Народився в м. Будапешт 1900 року. Служив у національній гвардії “Гонведом” з 05.11.1918 по травень 1919. В 1921 року, 29.08 заступив на службу в жандармерію в якості Угорського Королівського службовця. В 1929 році одружився з Гербан Еттелою. В 1930 році склав державний іспит в Карловому університеті. В 1931 році, 28 січня був переведений в Будапештську жандармерію службовцем. З 1937 року, 12 березня адміністративний практикант в обласній управі Боршод-Гемер.
3 1 липня 1939 року був переведений у Хуст, потім з 8 березня 1941 року у Рахів, а з 4 березня 1942 року знову служив у Хусті по жовтень 1944 року головою управи.
Що далі
Далі були радянські часи. Зупинятися на мерах того періоду не будемо. Варто тільки додати, що місто очолювали дві жінки: Олександра П’ятакова та Любов Сосницька.
Акцентувати увагу на тих, хто керує чи керував містом у останні роки теж не будемо. Кожен знає і заслуги, і погріхи цих мерів.
Нагадаємо, що Де знаходився Крайовий суд у Хусті і які справи він розглядав, а також, що Готель Pannonia. Втрачений Хуст. ВІДЕО
Вас може зацікавити: Хустські німці і вулиця Німецька. ВІДЕО