Аптека Елеків. ВІДЕО
Аптека Елеків. ВІДЕО. На старовинних листівках можна помітити одноповерхову досить велику будівлю, що проглядалася на одній із центральних вулиць міста, яка в різні часи мала назву Ракоці, Масарика, а нині – Карпатської Січі. Фігурує кутове продовгувате приміщення на знімках різних періодів дорадянської доби, починаючи з часів Австро-Угорщини. Нині – це втрачена сторінка історії міста, а колись там була одна з найбільш давніх аптек Хуста. Мала вона у різні роки різних власників. Одними з них свого часу була сім’я Елек.
Тож що це була за аптека і що в ній продавали?
Що відомо про будівлю
Родині Елек у Хусті належало декілька аптек. Вважається, що аптека на Ракоці була однією із найбільш давніх у місті, яка працювала ще з 1800-х років.
Саму будівлю можна помітити на листівці, датованій 1905 роком, коли ще на місці аптеки Калмана Шмідта була невелика одноповерхова будівля.
Одноповерховою була і аптека, що знаходилася поблизу реформатського костелу. Але сам будинок був доволі великим і просторим із масивними дерев’яними дверима і багатьма типовими для австро-угорської забудови невеличкими вікнами. Цю ж будівлю можна побачити й на знімках за 1936 рік із вивіскою одночасно кирилицею та латиницею (чехословацький період), і за 1939 рік, коли до Хуста увійшли угорські війська. Є вона і на листівці за 1942 рік. Тобто, пережила різну владу, різні політичні устрої, але потрапила під знесення за радянських часів. Хоча й не зразу, бо в ній колись був навіть ресторан.
Зараз на тій локації немає нічого, поруч – колишній диско-бар “Дружба” та піцерія “Варош. Хуст”.
Варто додати, що в самій будівлі в угорську та чехословацьку добу були й інші заклади, а Елеки мали ще аптеку на місці сучасної райдержадміністрації.
Що продавали в аптеці
Риб’ячий жир, льодяники від кашлю, аспірин, вітамін С та багато іншого можна було придбати у закладі Елека… Але не тільки…
Кофеїн. При думці про нього, одразу хочеться випити кави. І це правильно, бо в ароматному улюбленому багатьма напої цей компонент міститься. Але кофеїн сам по собі продавався в аптеках із 1800-х років. Його пропонували клієнтам для подолання сонливості, як засіб для підбадьорення, а також для підвищення діяльності мозку, для боротьби із втомою. Крім того, кофеїн додавався до знеболювальних та сечогінних препаратів. Його пропонували також, як засіб для схуднення.
Антисептики. Вони, щоправда, з’явилися аж у ХІХ сторіччі. І вперше, між іншим, в Угорщині, до складу якої тоді входив наш край. Справа в тому, що смертність населення була високою. Жінки хоч багато народжували, та немовлята часто не доживали і до року, а матері нерідко помирали під час пологів. Тож молодий угорський акушер Іґнац Земмельвейс почав замислюватися, чому жінок убиває «післяпологова гарячка». І він дійшов висновку, що смертність була значно вищою там, де студенти-медики здійснювали розтини, а після того проводили огляд породіль. Лікар почав змушувати весь персонал перед різними маніпуляціями мити руки розчином хлорного вапна. У результаті смертність миттєво впала з понад 10% до менш ніж 1%. Із нього насміхалися колеги, але його винахід виявився геніальним. На жаль, із роботи його вигнали, він так і не отримав визнання за життя. Але після смерті, як часто це буває, мікробну теорію хвороб було підтверджено і аптеки одна за одною почали торгувати антисептиками. Так у продажу з’явилися фенол, йод, перекис водню, спирт…
І ще…
Косметика. Продавалися в аптеці і креми для відбілювання шкіри, дуже модні у давнину.Пудри, щоправда, були на основі свинцю, шкідливого для здоров’я. Шкіру вибілювали також аміаком, миш’яком, оцтом, спеціальними масками з яєчної шкаралупи. Але в ті часи рум’янець та засмага свідчили про низький соціальний статус. Адже ті, хто фізично працював на відкритому повітрі, так чи інакше опинялися під дією сонячного проміння.
Також у аптеці можна було купити засоби для догляду за тілом, вусами, бородою, різне мило та препарати від облисіння, які щоправда були не більше, ніж рекламним трюком.
Сироп Фамель. Основу цього препарату складав кодеїн. Досі його вважають легким опіумом. Сам опіум відомим став ще в 1704 році в Англії. Його отримували з маку і пропонували як знеболюючий еліксир. У 1804 році німецький фармацевт виявив, як виділити морфін з опіуму і згодом, у 1832 році, французький хімік Пьер Робіке відкрив кодеїн. Тож сироп Фамель пропонували для зняття болю і хронічного кашлю. Але при його тривалому використанні можна було отримати звикання, а в подальшому й залежність із побічними ефектами.
Не лише ліки
У кожного фармацевта були свої таємниці. Вони не розголошувалися і передавалися лише в межах родини. У давнину акцент найчастіше робився на гомеопатії, лікуванні травами та настоянками із них. Оскільки наш край багатий на лікарські рослини, то аптекарі їх скуповули у місцевого населення, яке таким чином мало можливість трохи підзаробити. Деякі ліки Елек виготовляв сам, деякі ж замовляв із Відня, Будапешту, Берліну, Праги, навіть із Лондона.
Фармацевти тісно співпрацювали з лікарями, які часто самі замовляли у них затребувані препарати і навіть інструменти для роботи. Також у аптеці можна було купити й медичне обладнання, ваги для зважування порошків.
Варто згадати ще про один цікавий аптечний товар – шоколад. У давнину його збували, як лікувальний. Зокрема, пропонували шоколад проти нервових захворювань із вмістом валер’яни, шоколад із желе ісландського моху для лікування захворювань горла та навіть шоколад із дубильної кислотою проти гастриту!
Нині вибір ліків у аптеках дуже широкий. Щоправда, далеко не всі навіть у наш час є ефективними.
Нагадаємо, що Де знаходився Крайовий суд у Хусті і які справи він розглядав, а також, що Державна реальна гімназія. ВІДЕО
Вас може зацікавити: Хустські німці і вулиця Німецька. ВІДЕО