Магазин взуття «F.L.Popper». ВІДЕО
Магазин взуття «F.L.Popper». ВІДЕО. Взуття світового бренду продавали в Хусті за Чехословацької доби. Магазин відкрився у 30-х роках і хоч пропрацював недовго, та якість продукції клієнти пам’ятали ще довго. На колишній вулиці Масарика, а зараз – Карпатської Січі, перед римо-католицьким костелом на місці «угорського будинку», простягалася довга одноповерхова будівля. У ній і квартирував магазин брендового взуття. Тож що то за виробник «Popper», що відомо про його підприємство і що можна було купити в хустському магазині?
Хто такий Фрідріх Поппер?
Відомий чеський підприємець Фрідріх Леопольд Поппер народився 18 вересня 1866 року у чеському місті Хрудім трохи більше ніж за 100 кілометрів від Праги. Він був із родини шевців, тож вирішив продовжити сімейну традицію.
Свою компанію заснував у рідному місті в 1893 році. «FL Popper» швидко здобула популярність як вдома, так і за кордоном. Акцент Поппер робив на високій якості і в той же час доступній ціні. Таке взуття не могло не підкорити серця тисяч людей. Крім того, підприємець організував виробництво так, щоб уся залишкова сировина знайшла застосування у подальшому виробництві. І вже у 1895 році взуття «FL Popper» здобуло міжнародний успіх завдяки якості і надійності. Усього через два роки після запуску бізнесу, продукція була відзначена високою нагородою на престижній міжнародній виставці у Лондоні.
Відтак компанія почала розширювати виробничі потужності. Їй дозволили навіть використовувати на своїй емблемі імперського орла, що свідчило про високу репутацію.
Як розвивалася компанія
Поппер був дуже шанованою постаттю у взуттєвій галузі. Натхненний Сполученими Штатами Америки, він починав випробовувати перші машини для виготовлення взуття. Шукав ті, які б гарантували максимальну якість та надійність продукції. Зрештою, він став першим виробником у усій Австро-Угорщині, хто запровадив повністю машинне виробництво взуття на своїй фабриці. Встановив у компанії загалом 750 машин в це на ті часи було неабияким новаторством. Але саме такий хід приніс йому шалений успіх.
Водночас Поппер також дбав про здоров’я та комфорт своїх працівників, модернізуючи їхні приміщення та будуючи нові санітарні кімнати.
У 1903 році взуттєва фабрика Ф. Л. Поппера стала найбільшим підприємством такого роду в Австро-Угорщині.
На фабриці працювало 350 осіб, а її першокласне взуття експортувалося до Німеччини, Данії, Англії, Франції, Румунії, Єгипту, Південної Африки та Центральної Америки.
Незважаючи на складні ринкові умови, Поппер виявляв повагу до колективу, гідно оплачував роботу своїм працівникам.
Між двома світовими війнами
Поппер мав великі амбіції, прагнув стати найбільшим виробником у всій Центральній Європі. Але почалася Перша світова війна. Частину працівників мобілізували до війська. Були проблеми й через нестачу сировини. Виробництво довелося перевести на військові рейки. У ті часи фабрика випускала 500-1000 пар черевиків для солдатів на день аж до кінця війни. Проте Поппер не звільнявся з роботи та намагався підтримувати виробництво. Крім того, він підтримував своїх працівників та постраждалих від війни, фінансово допомагав бідній молоді та дітям, регулярно надсилаючи великі суми на лікування хворих. Фабрику йому вдалося врятувати, а виробництво згодом було повністю відновлено.
У повоєнній Чехословаччині життя було непростим. Утім компанія швидко знайшла нових клієнтів і нові ринки збуту. Коли Закарпаття, а тоді Підкарпатська Русь, увійшло до складу Чехословаччини, магазини фірми з’явилися в Ужгороді, Мукачеві, Хусті та Рахові.
Фрідріх Леопольд Поппер взяв своїх синів Яна та Бедржиха партнерами, продовжував виробляти взуття для внутрішнього ринку та водночас розширював кількість своїх торгових представників за кордоном, постачаючи товари, наприклад, до Норвегії. Великою честю для Поппера став момент, коли чехословацький уряд призначив його діловим радником у 1923 році.
Крах взуттєвої імперії
1938-1945 роки для фабрики виявилися критичними. Процвітаючий бізнес Поппера незабаром опинився в полі зору нацистів, які скористалися єврейським походженням родини та під расовим тиском змусили їх продати фабрику. 27 листопада 1941 року Фрідріх Леопольд Поппер помер у своєму рідному Хрудімі, а його дружини Берти, яка не змогла пережити біль втрати, не стало через три роки.
Після війни сини Поппера, Ян і Бедржих, ненадовго повернулися до керма фабрики, але невдовзі після цього комуністи націоналізували бізнес і на багато десятиліть викреслили ім’я відомої родини з історії.
У Хусті магазин «F.L.Popper» закрився у 1941 році. На листівках за цей рік його ще можна побачити.
Відновлення бізнесу
У 2014 році компанія «FL Popper» знову запрацювала, завдячуючи нащадкам славного роду щевців. Зараз вона повернулася до виробництва високоякісного та унікального взуття в британському стилі, яке було феноменом у Чехословаччині з часів Першої Республіки.
Наразі фабрика випускає тринадцять оригінальних моделей шкіряного взуття, а також широкий асортимент аксесуарів: від капців до шкіряних ремінців, шкарпеток та шнурків.
Що продавали у фірмовому магазині в Хусті
Звичайно, передусім чоловічі черевики та жіночі туфлі. Але не тільки.
Багатьох покупців приємно дивував одразу ж вміст коробки, в яку продавці пакували придбаний товар. Окрім самого взуття, у ній клієнти знаходили полірувальну серветку, крем для чищення черевиків, спеціальні щітки, запасні шнурки та дерев’яну ложку для того, щоб легше було взутися. Також у коробці був конверт із порадами щодо догляду за взуттям. Продавав Поппер переважно чоловіче взуття, усе воно було шкіряним. Моделі були різні, але кожна вирізнялася тим, що була зручною при носінні. Серед цікавинок були кедрові натягувачі, тобто спеціальні дерев’яні бруски, які вставлялися, наприклад, у літнє взуття взимку для того, аби воно краще зберігалося і не заломилося.
Крім самих черевиків продавалися чоботи, сандалі, спортивне взуття і багато іншого.
Нагадаємо, що Де знаходився Крайовий суд у Хусті і які справи він розглядав, а також, що Державна реальна гімназія. ВІДЕО
Вас може зацікавити: Хустські німці і вулиця Німецька. ВІДЕО