Ремонт доріг на Закарпатті. Що тут не так
Ремонт доріг на Закарпатті. Що тут не так. Ніби й ремонти проводять, але все одно дорожнє покриття руйнується, “латки” відвалюються. Хоч у публікації мова про Мукачево та подібна ситуація практично по всій області.
Джерело
Володимир Горішняк, адміністратор групи “МукачевоSOS”
Ремонт через “дупу”
«МИ ДОРОГИ РЕМОНТУЄМО НІБИ ПРАВИЛЬНО, АЛЕ… ЧЕРЕЗ Ж*ПУ!»
Робочі з дорожньої служби відверто розповіли про те, чому їм не вистачає наявних лімітів асфальту на «поточний» ремонт доріг. А ще про те, що класти асфальт у негоду, коли «лівньовки» вщент забиті – це робота не на якість, а на… окозамилювання
По вулиці Петефі у рамках проведення поточного ремонту доріг представники дорожньої служби здійснили спробу провести той самий ремонт.
Щоправда, маю відразу зазначити – закінчити його, цей ремонт, вони, на жаль, так і не спромоглися бо.. у них майже на півдорозі банально закінчилася… асфальтна суміш. А по-друге… По друге це був навіть і не ремонт, а якась дешева пародія на нього, імітація, робота не на якість а тупо “задля галочки”.
Але про все по порядку…
Про дві величезні вирви, які утворилися на проїжджій частині вулиці Петефі ще десь півроку тому, я особисто написав декілька постів. Власники автівок через ті самі вирви за цей час спотворили добру сотню коліс, реально “попали на бабки”… Але керівництво тієї дорожньої служби (хай би йому грець!) на ці сигнали жодним чином так і не відреагувало!
Ну, а х*лі їм: колеса – не їхні, ходова – не їхня… І взагалі, хто сказав, що ремонт доріг у Мукачеві маж відбуватися на потребу пересічних людей? Адже “ремонт доріг” у Мукачеві відбувається за принципом… чим менша якість асфальтування доріг, тим більша ймовірність того, що “поточний” ремонт буде.. поставлений на потік, а це знову ж такі для автодору – чистий прибуток у сухому залишку. Але менше з тим…
Одне слово, замість того, аби поставити дві-три асфальтні заплатки по вулиці Петефі і… “закрити питання в принципі”, ці самі фахівці з автодору цілий день різали асфальт вздовж і впоперек. Відтак, замість реальних двох-трьох заплаток.. нахерачили собі обсяг робіт… заплаток на двадцять!
Ремонт і дощ – синоніми?
Ну, а вночі, тобто напередодні самого асфальтування (за законом підлості!)… пішов дощ. Звісно, за таких погодних умов від самого рання ніхто нічого асфальтувати не став. Вирішили наші автодорівці зачекати… три – чотири години і по обіді, з чистою совістю, почали латати проїжджу частину, яку… самі за день до цього власноруч і пошкодили.
Але найцікавіше відбулося потім: десь за три години сумлінної праці асфальтування МОКРОГО дорожнього полотна, робочі зрозуміли, що цілої тонни(!) свіжозвареного асфальту їм на все про все… не вистачить.
Причому, того самого асфальту якраз не вистачило на одну з тих самих вирв заради якої, власне, і нагнали сюди техніки як на парад на Хрещатику.
Асфальт з неба не паде
Ну, що робити?… Асфальт – не дощ: з неба не впаде! То ж від “немає чого робити” почали ми з хлопцями проводити “розбір польотів” розпочатого, але так і незавершеного ремонту.
- Як вам сказати, – каже мені один з робочих. – Ми то все робимо ніби правильно, але… через ж*пу. Ось тепер, як бачите самі, ми не вклалися у ліміт виділеної нам асфальтної суміші і тепер маємо пояснювати керівництву чому нам його забракло. Доведемо – гаразд! А не доведемо, то нас ще й поштрафувати можуть.
І знаєте, друзі, чим більше я слухав хлопці, тим більше переконувався у цілковитій недолугості їхніх керівників. Ну, ось як кажуть, посудіть самі.
По-перше, робити ось такі “ремонти”, не хай і поточні, в останній місяць осені – це цілковита дурня! Бо такої пори року з неба щодня паде не лише дощ, а й… опале листя. І ось копирсатися робочим у тому “вінегреті” – це вже, даруйте, не робота. Це – стовідсоткова халтура!
Де Водоканал?
По-друге, перш, ніж дорожники мали б розпочати ліпити “заплатки” з асфальту, нашим господарникам з “Водоканалу” передусім було б варто банально прочистити “лівньовки”, які на повірку виявилися вщент забитими.
Отже, навіть цих двох вказаних факторів – цілком достатньо, аби Ви зрозуміли, що ані про яку якість (навіть відносну), говорити не доводиться. Бо робиться все, як доволі чесно визнав сам робочий “через ж*пу”.
То чи варто дивуватися тому, що один мій добрий знайомий – львів’янин у п’ятому коліні – після того, як трохи повозився по нашим вулицям, потім у серцях розчулено прогомонів: “Володимире! Ну хіба це дороги?… Це якесь ганебне гімно, а не дороги!”
Мабуть, він таки правий. Бо яким тоді бути тим дорогам, якщо ремонтують їх у нас… “через ж*пу”!
Нагадаємо, що Де знаходився Крайовий суд у Хусті і які справи він розглядав, а також, що Державна реальна гімназія. ВІДЕО
Вас може зацікавити: Хустські німці і вулиця Німецька. ВІДЕО