Магазин Йосипа Тимка. ВІДЕО
Магазин Йосипа Тимка. ВІДЕО. У різні часи на одній і тій же локації в Хусті магазини то відкривалися, то закривалися. Зокрема, на місці так званого «угорського будинку» на вулиці Карпатської Січі був і банк, і ряд кафетеріїв, і рибний магазин, і крамниця взуття, і багато іншого.
Мав там торговельний заклад і Йосип Тимко. Найбільше його любили заможні жінки. Тож що це був за магазин і що в ньому продавали?
Де саме знаходився і коли працював
На місці цифрового меморіалу загиблим воїнам, а відтак і аптеки «Подорожник» був невеличкий магазинчик. Колись там стояла довга одноповерхова будівля. Вона простягалася вздовж головної у минулому вулиці міста, яку за угорських часів називали Ракові, а в чехословацьку добу – Масарика.
Магазин квартирував поруч із крамницею взуття «FL Popper» і його можна побачити на різних світлинах за 20-40 роки. Працював він і після 1939 року. Закрився аж у радянські часи, коли весь бізнес було націоналізовано.
Чим торгував Тимко
Хоч крамниця була невеличкою, та в ній крутилися великі гроші, адже торгував господар хутром. Зими в ті часи були холодними і шуби були в треді. Особливо модно вдягатися хустянки почали за чехів, коли в наш край прийшли нові європейські віяння і населення стало більш багатим. Саме в той період крамниця й відкрилася.
Крім власне хутра продавалися в магазині і шкіряні вироби. Товар був дорогим, але дуже якісним і стильним. Він переважно привозився з європейських країн, зазвичай із Італії та Німечинни, але також із Будепешта, Праги, Відня. Можна було на місці і відремонтувати одяг, що пошкодився. Хутряні вироби були у продажу не лише жіночі, але й чоловічі. Крім шуб та пальто з хутряними вставками реалізовувалися й шапки, навіть шарфи зі шкіри тварин.
Пережив різні устрої
Варто додати, що кушнірство у 20-30 роках було традиційним ремеслом як у чеських землях, так і особливо в регіонах, що входили до складу Чехословаччини, наприклад, на сучасному Закарпатті. Місцеві майстри виготовляли кожухи, шапки та інші елементи одягу, використовуючи місцеві технології обробки шкіри та хутра.
Тож у магазині Йосипа Тимка продавалися шкіряні куртки, пальта, рукавички, сумки та гаманці, шуби, головні убори та інші теплі речі.
Коли у 1939 році відбулася зміна політичного устрою, на роботу магазину це не вплинуло. Не закрився він і під час Другої світової війни. Хоча населення в ті роки значно збідніло. Але в місті дислокувалися угорські солдати і вони нерідко радували дружин та коханих дорогими хутряними подарунками. Більше того, у 1940-х роках у Тимка з’явився ще один магазин – на території сучасної Угорщини. Незважаючи на те, що він торгував сезонними виробами, вони добре продавалися навіть влітку.
Про шуби
У давнину шуби були не просто теплим одягом, а й символом статусу, який шили з розкішними оздобленнями та різними типами, як-от довгі прямі чи короткорукаві турецькі. Їх носили не лише взимку, але й на свята, шили хутром всередину, а зверху покривали сукном, парчею або оксамитом.
Але шуби одягали не тільки багатії. Гуцульські шуби, більш відомі як кожухи або гуні, є традиційним верхнім одягом із натуральної овчини, що вирізняється своєю теплотою та автентичним декором.
Гуня (або чуга) — це вовняний одяг, схожий на плащ або накидку, який виготовляли з грубої валяної вовни. Вона не мала рукавів, одягалася через голову і добре захищала від дощу, снігу та вітру завдяки своїм водовідштовхувальним властивостям.
Крім гуні гуцули одягали у холодну пору року нарядний сардак. Це – короткий вовняний піджак або куртка, часто з рукавами, також виготовлений із валяного сукна. Він був більш повсякденним і менш громіздким, ніж кожух.
А власне кожух або киптар – найпоширеніший та найтепліший вид верхнього одягу. Здебільшого популярний на Гуцульщині. Його шили з овечих шкір хутром усередину. Кожухи могли бути довгими, до колін або нижче, та часто прикрашалися вишивкою чи аплікаціями зі шкіри.
Цей одяг був практичним, довговічним і ідеально адаптованим до суворих гірських зим Закарпаття. Але шили його краяни для себе самі.
Нагадаємо, що Де знаходився Крайовий суд у Хусті і які справи він розглядав, а також, що Державна реальна гімназія. ВІДЕО
Вас може зацікавити: Хустські німці і вулиця Німецька. ВІДЕО