Модний бутик на головній вулиці Хуста
Модний бутик на головній вулиці Хуста. У 1930-1940-х роках у Хусті було декілька магазинів, де продавали одяг. Це були дійсно модні тренди європейських брендів. Передусім мова про Дім моди, або “Divatház” на місці, де зараз райдержадміністрація та міська сцена. Було також декілька універмагів, але не тільки. Модними речами торгували і спеціалізовані невеликі магазини, які зараз називають бутиками. Про один із них і піде мова. Кому він належав, де знаходився і що там можна було придбати?
Де квартирував
Спочатку про часовий розріз. Мова йтиме про угорський період, після 1939 року. А саме – 1941 -1943 роки. Хоча збереглися світлини з цим закладом і за 1937 рік. Тобто відкрився він точно у Чехословацьку добу.
У мережі можна знайти декілька світлин та листівок із виглядом фасадів торговельного ряду на вулиці Карпатської Січі, за чехів – Масарика, за угорців – Ракоці. Сам заклад знаходився у будівлі поруч із аптекою Калмана Шмідта (нині центральна аптека “Хустфарм”). Це – кутовий будинок, що колись продовжувався готелем “Централ”, збудованим чехами. Але саме ця стара будівля ще з часів Австро-Угорщини. Її розташування було вигідним, бо вона знаходилася на вулиці, яка вважалася центральною, тож поруч завжди було людно. Відповідно – були й покупці у господарів бізнесів.
Згідно з чеським довідником 1938 року, заклад, про який іде мова, знаходився на вулиці Масарика під номером 77.
У той період у Хусті процвітало багато приватних підприємств, включно з магазинами одягу та взуття, багато з яких належали єврейській громаді, яка відігравала значну роль в економічному житті міста.
Хто був господарем
Над закладом можна побачити вивіску, на якій вказано ім’я власника. Це – Mor Práger (Мор Прагер).
Прагери жили в Хусті давно. І це була замовжна і впливова сім’я. Вони були родичами Моше Шика, рабина, який заснував у Хусті відому єшиву (релігійну школу), що нараховувала 800 учнів і була популярною у всій Європі.
На жаль, Друга світова війна наклала трагічний відбиток на долю всіх євреїв. Інформація про те, чи вижив Мор Прагер під час Голокосту, відсутня. Не вдалося знайти жодних даних або згадок про його долю в наявних джерелах. Тому, скоріш за все, він встиг емігрувати і має нащадків.
Чим торгував
Заклад називався “Divatáru üzlet”. Тобто основним товаром були текстиль, льон та модний одяг, а також різні аксесуари.
Якщо у міжвоєнний період хустяни витрачали на наряди непогані гроші, бо жили більш заможно, то під час Другої світової війни мода була спрямована більше на бюджетність, практичність і довговічність. Наряди найчастіше шили з простих матеріалів, аби здешевити їхню вартість. Дехто з жінок навіть купував собі машинки, щоб шити необхідні для себе та родини речі самотужки.
Хоч Хуст тоді входив до складу Угорщини і проблеми з доставкою європейських брендів не було, але Європа була втягненою у війну і це позначилося як на роботі виробників, так і на платоспроможності покупців. А більшість населення Хуста у той час далеко не розкошували.
Отже, в таких невеликих міських магазинах одягу можна було знайти:
Базовий одяг: сцецодежу, прості сорочки, штани, спідниці, білизну.
Взуття: Просте, міцне, часто на дерев’яній підошві або з використанням замінників шкіри.
Аксесуари: Прості головні убори, спідня білизна, панчохи, шкарпетки.
Тканини: у ті часи був досить широкий вибір тканин для самостійного пошиття одягу. Переважно це – бавовна, домашнє сукно, шерсть, льон та конопляне сукно, замінником дорогого шовка служила віскоза.
Після 1943 року, на жаль, жодних згадок про магазин Прагера немає. Зараз там інші господарі та інший бізнес і про крамницю, яка працювала в тих стінах майже 100 років тому, взагалі мало хто знає.
Нагаадаємо, що Де знаходився Крайовий суд у Хусті і які справи він розглядав, а також, що Державна реальна гімназія. ВІДЕО
Вас може зацікавити: Хустські німці і вулиця Німецька. ВІДЕО