Ім’я, що живе в медицині Хустщини
Ім’я, що живе в медицині Хустщини. 15 січня 2026 року ми вшановуємо пам’ять Остапа Петровича Віцинського — видатного лікаря, заслуженого лікаря України, який усе своє життя присвятив служінню людям та зміцненню медичної служби в рідному краї. Він помер 15 січня 1995 року, залишивши по собі глибоку професійну спадщину та шану серед тих, хто його знав і працював з ним.
Лікар з великої літери
Остап Петрович був головним лікарем Хустської районної лікарні десятки років — з 1963 по 1995 рік. Саме за його керівництва медичний заклад перетворився з місцевої лікарні на сучасний центр надання медичної допомоги для мешканців Хустщини. Його праця стала символом відповідальності, професіоналізму та справжньої гуманності.
Колектив, пацієнти і містяни високо цінували Віцинського за його людяність, здатність слухати та допомагати кожному, хто звертався за підтримкою. Він не лише організовував медичну роботу, а й щодня був поруч із лікарями та пацієнтами, формуючи культуру турботи й взаємної поваги.
Заслуги перед медициною та громадою
За роки служіння Остап Петрович заслужив не лише повагу колег і жителів регіону, а й почесне звання «Заслужений лікар України», що свідчило про його значний внесок у розвиток охорони здоров’я та медичної практики в державі. Це звання присвоюється українським медикам за високі професійні досягнення та бездоганну службу людям.
Під його керівництвом був зведений новий лікувальний корпус Хустської районної лікарні у 1970 році — важлива подія для медичної інфраструктури міста. Саме завдяки його ініціативі та роботі місцеві жителі отримали сучасні умови для лікування і догляду.
Пам’ять, що живе
На честь Остапа Петровича у 2010 році встановили меморіальну таблицю на фасаді лікувального корпусу Хустської районної лікарні. Цей знак вшановує лікаря, який десятиліттями віддавав свої знання, сили і серце справі порятунку людей.
Сьогодні лікарня в Хусті носить його ім’я — Хустська центральна лікарня імені Віцинського Остапа Петровича, продовжуючи свою місію служіння громаді та нагадуючи кожному про той вклад, який зробив цей непересічний лікар.
Спадок, що надихає
Спогад про Остапа Віцинського живе не лише у назві медичного закладу: його приклад професійності, людяності та відданості праці продовжує надихати нові покоління медиків. Саме такі люди формують інститути довіри та допомоги, якими пишається наше суспільство.
Як пригадує його зять Мирослав Чепка, Остап Петрович був надзвичайно вимогливим до себе і водночас дуже уважним до інших. Робота для нього ніколи не закінчувалася з робочим днем — він жив лікарнею, думав про пацієнтів, про лікарів, про розвиток медицини в Хусті навіть удома. Його поважали не за посаду, а за справедливість, чесність і вміння брати відповідальність на себе. Для багатьох він був не лише керівником, а наставником і прикладом того, яким має бути справжній лікар і керівник — людяним, принциповим і відданим своїй справі. Між іншим, є Віцинська чудотворна ікона, яка зцілює (її назва не від прізвища, а від назви населеного пункту на Тернопільщині, де й народився знаний лікар). Можливо… дуже символічне поєднання.
Продовжили справу
Медична справа Остапа Петровича Віцинського не обірвалася разом із його життям — вона отримала гідне продовження в родині. Його син Віктор Остапович обрав шлях хірурга і вже понад чотири десятиліття служить медицині, продовжуючи батьківську традицію відповідальності та відданості професії.
Невістка Ганна Василівна — знаний і досвідчений лікар-кардіолог, яка присвятила своє життя порятунку людських сердець.
Третє покоління родини гідно тримає професійну планку. Ганна Вікторівна, онука Остапа Петровича, обравши кардіологію, вже зарекомендувала себе як уважний, фаховий та щирий спеціаліст, якому довіряють пацієнти.
Не менш важливою була й підтримка з боку доньки Остапа Петровича — Ольги Остапівни. За фахом педагог, вона певний час викладала біологію в Хустському медичному училищі, передаючи майбутнім медикам любов до науки та повагу до професії. Разом зі своєю родиною вона завжди була надійною опорою для батька, підтримуючи його в щоденній, непростій роботі задля розвитку медицини Хустщини.
Сьогодні можна впевнено сказати: на закарпатській землі сформувалася династія лікарів Віцинських, яка з честю продовжує справу Остапа Петровича, служачи людям і зберігаючи високі професійні та людські цінності.
Нагадаємо, що Де знаходився Крайовий суд у Хусті і які справи він розглядав, а також, що Державна реальна гімназія. ВІДЕО
Вас може зацікавити: Хустські німці і вулиця Німецька. ВІДЕО