Один із перших видавців листівок у Хусті. ВІДЕО
Один із перших видавців листівок у Хусті. ВІДЕО. Серед втрачених сторінок історії збереглися дуже цінні. Наприклад, нині на вулиці Карпатської Січі біля аптеки Хустфарм стоїть старовинна будівля, зведена приблизно півтора сторіччя тому. Це – одна із найстаріших у місці серед тих, які не були культовими і їх не знесла радянська влада. Тож що в ній було у 1900-х роках? Кому вона належала? Чому можна сказати, що в ній зароджувалася нова сторінка міста?
Перші листівки
Видавати листівки в Хусті почали за часів Австро-Угорщини, у ХІХ сторіччі. Тоді вони мали зовсім не такий вигляд, як зараз. Перші листівки про Хуст були мальованими, для цього залучалися художники. Наприклад, відомі доволі цікаві листівки на місцеву тематику авторства мисткині Ержийбет (Єлизавети) Ковач. Цікаво, що в ті часи досягти визнання жінці не лише у творчості, але й у житті було дуже важко. Та Єлизавета змогла. Її малюнки ставили листівками і їх видавили навіть у Будапешті.
Видавництво листівок спочатку було дуже затратним. Їх виготовляли літографічним способом. Друк відбувався на камені і це давало можливість віддрукувати всього 100-150 відтисків. Пізніше змінилися друкарські технології і процес став дешевшим. Це дало поштовх для відкриття в Хусті друкарнень. Їх було декілька. Пізніше, вже в Чехословацький період, друкарні взагалі стали дуже популярним видом бізнесу в нашому краї.
Лайош Агостон
У музеї Сечені в Будапешті зберігаються листівки різних періодів. Є серед них і дуже цікаві та маловідомі. Можна знайти і поштівки з виглядом хустських вулиць. Найчастіше в об’єктив потрапляли центральні. Наприклад, та, що вважалася головною в давнину – Ракоці. Зокрема, збереглося фото, датоване 1908 роком. На ньому ще немає аптеки Калмана Шмідта… А на будівлі, що на розі сучасних вулиць Карпатської Січі і Поперечної видніється напис Ágoston Lajos (Лайош Агостон). Саме він був одним із перших господарів цієї унікальної сьогодні споруди.
Є листівка й датована 1922 роком. На ній вигляд вулиці мійже ще не змінився. І на фасаді того ж будинку висить трохи видозмінена вивіска, але з ім’ям того ж господаря.
Тож ким він був і чим займався? Відповідь можна знайти між тих же листівок. Його друку належить цілий ряд рідкісних фотокарток. Лайош Агостон і був одним із перших у Хусті видавців.
Сьогодні його листівки є важливими візуальними джерелами з історії Хуста. Вони активно використовуються істориками, краєзнавцями та музеями, мають високу колекційну вартість (особливоте, що датовані до 1910 року).
Про видавця
Листівки, видані Агостоном переважно містять підпис „Ágoston Lajos, Huszt” або скорочено „Ág. Lajos”. Найбільше з них датовані 1905-1912 роками. Зображений на них Хуст, який тоді перебував у складі Австро-Угорщини і входив до комітату Мараморош. Це – міські панорами, центральні вулиці та руїни замку.
Лайош Агостон не був фотографом у класичному розумінні. Він був більше видавцем, власником крамиці паперу і книг. Але ще й замовляв фото у місцевих або мандрівних фотографів і видавав їх під своїм іменем. Це було поширеною практикою того часу.
Друк і стиль
Листівки друкувалися найчастіше у Будапешті. Вони були чорно-білими або сепійними фото, високої деталізації. Іноді світлини підфарбовувпли кольором і це вже нагадувало сучасні кольорові фото. На багатьох можна побачити написи угорською мовою, що чітко вказує на офіційний адміністративний контекст того періоду. Власне замовник оплачував друк і потім продавав листівки у своєму магазині. Іноді він не купував готову, а замовляв конкретну фотографію.
Цікаво, що до 1905 року вся зворотна сторона листівок була лише для адреси. Сам текст писали на зображенні. А вже розділена зворотна сторона (адреса + текст) з’явилася після 1905 року. Відтак дизайн листівок став «чистішим» і більш фотографічним.
Цікаво, що в ті часи надсилання листівок було модним і такими послугами користувалися більш забезпечні краяни. Тож справа Агустону приносила хороші прибутки і він вважався впливом та заможним чоловіком.
Нагадаємо, що Де знаходився Крайовий суд у Хусті і які справи він розглядав, а також, що Державна реальна гімназія. ВІДЕО
Вас може зацікавити: Хустські німці і вулиця Німецька. ВІДЕО