Хустський першодрукар. ВІДЕО
Хустський першодрукар. ВІДЕО. Хуст початку ХХ століття сьогодні ми можемо побачити не лише в архівних документах, але й на старих поштівках, що зберегли атмосферу міста понад столітньої давнини. За цими зображеннями стоїть ім’я, яке довгий час залишалося в тіні – Іґнац Ауслендер (Ausländer Ignác). Саме він став першим місцевим видавцем, який системно фіксував вигляд Хуста і перетворив листівки на справжній літопис міста. Тож що відомо про видавця? Де знаходився його заклад? Який слід він по собі залишив?
Як у Хусті з’явилися листівки
Перші відомі листівки із зображенням Хуста датуються 1904 роком. Одна з них — “HUSZT. Látkép. 1904” — вже була в обігу, проте не містила імені видавця. Ймовірно, такі ранні зразки виготовлялися у великих центрах — Будапешті або Відні — і потрапляли до таких невеликих міст, як Хуст, як імпортна друкована продукція.
Ситуація змінюється у 1907–1908 роках, коли з’являються серійні листівки з підписом: «Ausländer Ignác kiadása» або «Kiadja Ausländer Ignác könyv- és papírkereskedése, Huszton».
Це перші системні видання, пов’язані саме з місцевим хустським бізнесом. Інших імен місцевих видавців цього періоду в архівах, колекціях та аукціонах не виявлено. Скоріш за все, бізнес Іґнаца і почався трохи раніше (близько 1905–1906), але перші збережені та датовані його листівки було видано саме у період, посинаючи з 1907 року.
Таким чином, Іґнац Ауслендер по праву вважається першим хустським видавцем листівок. Крім нього у ті роки був ще один видавець фотокарток. Це був Ágoston Lajos (Лайош Агостон). Але в його доробку всього декілька листівок, датованих 1908 роком і його імені у жодних бізнес-довідниках немає. Хоча знімок із фасадом його закладу, що знаходився на тій же вулиці, зберігся. А от Іґнац Ауслендер справою не тільки займався серйозно, але й протягом декількох десятиліть залишався головним видавцем Хуста.
Бізнес у центрі міста
Ауслендер працював і жив у самому серці Хуста. Його друкарня та магазин згадуються у довідниках Чехословаччини за адресою: вулиця Масарикова, 75 (нині це — роза вулиць Карпатської Січі та Рєпіна).
Як писав Джон Берклі у книзі “Звідки ми прийшли”, родина мала недолік аптеки Шмідта великий книжковий і канцелярський магазин, найбільшу друкарню в місті та фотостудію. Одне з приміщень видавець орендував у тодішній міській управі.
Отже він володів цілим комплексом і займався фотосправою професійно – від зйомки до друку і продажу.
Як створювали листівки на початку ХХ століття
Загалом процес виготовлення листівок у ті роки був цілою індустрією. Фотографії часто робили професійні студії, негативи могли замовлятися у великих містах (Будапешт, Відень), друк здійснювався локально продаж відбувався через книгарні.
На багатьох листівках Хуста є позначка “W.L. 1907” — ймовірно, це автор фото або студія. Ауслендер у цьому процесі виступав як видавець (kiadó) — він на початку своєї діяльності замовляв зйомку, друкував тираж, розповсюджував продукцію. Саме така модель дозволила створювати серії листівок і зробити їх масовими. Утім на пізніших фотокартках вказано, що фото зроблено вже саме Іґнацом Ауслендером.
Візуальна історія Хуста
У 1900–1930-х роках Ігнац Ауслендер видав десятки серій листівок із видами Хуста.
Серед сюжетів: руїни Хустського замку, будинок Ракоці, головна площа з магазинами, міські вулиці (Fő utca, Csillag utca), вілли та громадські будівлі. Загалом він показував повсякденне життя мешканців міста. Фотокартки містили підпис: «Ausländer Ignác kiadása, Huszt».
Фактично він створив візуальний архів міста початку ХХ століття. І це робить його діяльність справді унікальною та неймовірно вагомою для міста.
Що відомо про Іґнаца
Іґнац Ауслендер (угор. Ausländer Ignác) народився в період Австро-Угорщини, орієнтовно між 1870–1885 роками. Точне місце його народження наразі не встановлене, однак саме прізвище «Ausländer» («чужинець») може свідчити про те, що родина не була корінною для Хуста, а переїхала сюди з іншого регіону тогочасної імперії.
На початку ХХ століття він уже сформувався як підприємець і працював у Хусті, де створив один із найпотужніших на той час локальних поліграфічних осередків. Іґнац згадується в угорських довідниках книготовговців за 1908-1914 роки, як представник графічної, видавничої справи у Хусті. Крім того, у 1910 році в довіднику друкарень Угорщини Ausländer Ignác прямо згадується як власник “Huszti nyomda” (Хустської друкарні).
Пізніше, у часи Чехословаччини, його ім’я фігурує в бізнес-довідниках за всі роки, як власника друкарні (Huszti nyomda), а також книгарні та паперової крамниці. Його бізнес був розташований у центральній частині міста — на тодішній Масариковій вулиці, що свідчить про його вагоме місце в економічному житті Хуста.
Ауслендер поєднував кілька напрямків діяльності: друкарство, торгівлю книжками та канцелярією, а також фотосправу. Саме така універсальність дозволила йому налагодити повний цикл виробництва листівок — від отримання фотоматеріалу до друку і продажу.
Непроста доля
Відомо, що він був одружений із Пепі Мермельштейн (Pépi Mermelstein). У подружжя народився син — Єнё (Jenő) Ауслендер, який з’явився на світ 18 липня 1913 року в Хусті. Незважаючи на успішний бізнес, родині жилося несолодко.
Під час Другої світової війни сім’я зазнала переслідувань. Син був мобілізований до угорського трудового батальйону і там загинув. Про це свідчить його особова картка у онлайн-архіві Яд Вашем. У родині були й інші діти, але знайти про них інформацію не вдалося.
Щодо самого Іґнаца Ауслендера, після 1939 року можна знайти лише одне фото, видане його друкарню. Це – краєвид, знятий із Замкової гори. Датовано листівку 1944 роком.
У базі даних Yad Vashem (Всесвітнього центру пам’яті Голокосту) зберігається запис про людину, яка жила у Хусті на вулиці Масарика (чеська назва вулиці Карпатської Січі) на ім’я Іґнац Ауслендер. Подібні записи часто створені на основі так званих «Листів свідчень», які подавали родичі або знайомі жертв Голокосту. Водночас у цьому випадку кінцева доля людини залишається невідомою — у документі зазначено, що відповідні дані відсутні.
Післявоєнних згадок про його діяльність не зафіксовано. Тільки в тому ж документі наголошується про опис майна вже радянською владою і зафіксовані пошкодження. Адреса на той час закладу – вулиця 24 жовтня.
Весь бізнес Іґнаца було націоналізовано. Спочатку на місці його магазину була книжкова крамниця, нині там “Комп’ютерний всесвіт”. Оскільки у 1970-х роках у Хусті ще жили Ауслендери, а про інших представників такого прізвища невідомо, це дає підстави припускати, що деякі нащадки Іґгаца після Голокосту таки вижили. Згодом вони емігрували за кордон.
Значення діяльності та спадщина
Діяльність Ігнаца Ауслендера виходить далеко за межі звичайного підприємництва. У той час, коли фотографія ще не була масово доступною, а міста стрімко змінювалися, саме листівки ставали головним візуальним носієм інформації.
Його видання виконували одразу кілька функцій. Передусім – популяризували Хуст. Крім того, листівки слугували засобом комунікації між людьми, зберігали вигляд міського середовища для наступних поколінь.
Фактично Ауслендер створив цілісну візуальну хроніку Хуста початку ХХ століття. Завдяки його роботі сьогодні можна побачити, якими були вулиці, площі, архітектура і повсякденне життя міста понад сто років тому.
Його листівки нині становлять значну історичну цінність. Вони використовуються в наукових дослідженнях, зберігаються в архівах і колекціях, є предметом зацікавлення колекціонерів.
Таким чином, Ігнац Ауслендер залишив по собі не лише підприємницьку спадщину, але й важливий культурний слід. Його робота стала своєрідним містком між минулим і сучасністю, зберігши образ Хуста таким, яким він був у добу змін і випробувань.
Нагадаємо, що Коли у Хусті почали з’являтися аптеки і що в них продавали. ВІДЕО, а також Коли у Хусті з’явилося світло і як освітлювали вулиці в давнину
Вас може зацікавити: Де знаходився Крайовий суд у Хусті і які справи він розглядав