Компанія з виробництва швейних машин Singer у Хусті. ВІДЕО
Компанія з виробництва швейних машин Singer у Хусті. ВІДЕО. Сторіччя тому у Хусті були різні фабрики та заводи. І промисловість, як на ті часи непогано розвивалася. Більше того, тут виготовлялося багато справді затребуваних речей – як електромоторів, так і інструментів для виробників і навіть швейні машинки. На центральній вулиці міста був завод відомого виробника, який мав представництва у всій Європі. Це – “Singer”. Тож що за машинки там виготовляли? Чим було цікаве виробництво та що відомо про його власника?
Скільки кравців було у місті
Кравці та кравецькі майстерні були в Хусті ще з часів Австро-Угорщини. Щоправда, чисельність населення тоді була малою і на все місто ще у 1900-х роках були всього два кравці. Ситуація змінилася у Чехословацьку добу. Зокрема, як можемо побачити у чеських бізнес-довідниках, у 1925 році в Хусті було вже були дві кравчині для жінок та семеро кравців для чоловіків.
У 1938 році їхня кількість вже суттєво зросла. Зокрема, офіційно працювали 8 кравчинь жіночого одягу та аж 35 кравців, які шили чоловічий одяг. Цікаво, що переважно із жінками працювали здебільшого жінки, а з чоловіками виключно чоловіки. Тобто, кравців у місті було набагато більше, ніж кравчинь.
Звісно, що аби працювати з клієнтами голкою та ниткою обійтися не можна було. Тож виникала потреба у якісних швейних машинках, які б могли впоратися як зі шкірою, так і з тонкою тканиною. І найкращими на ті часи швейними машинками були Singer.
Враховуючи потреби населення, тим більше, що багато хто крім кравців, які реєструвалися, як ремісники і працювали офіційно, багато хто ще шив одяг вдома. Тож у 1930-х роках у Хусті, як зазначено у документах, запрацював завод, де виготовляли швейні машинки. Він мав також магазин, де їх можна було придбати.
Де знаходився і чим цікавий
Згідно з документами, філія компанії була зареєстрована під назвою: “Singer Sewing Machine Company (fil.)” (Niederlagen / Šicí stroje).
Квартирував заклад на тодішній вулиці Масариковій (нині Карпатської Січі) під номером 91. Там же був і магазин, де можна було придбати продукцію. Була і майстерня, де машинку могли відремонтувати, якщо щось поламалося, купити різні комплектуючі, голки, олії для змащування механізмів.
Цікаво, що при заводі проводили навіть курси для всіх бажаючих навчитися шити. Вони були безкоштовними.
Магазин у Хусті мав лише керівника філії, сам завод належав приватній особі. Тобто був частиною глобальної структури Singer зі штаб-квартирою в Нью-Йорку та регіональним офісом у Празі. Усі філії Singer у нашому краї підпорядковувалися головному офісу в Празі, який контролював поставки та ціни. Машинку можна було купити навіть у кредит, тобто оплачувати її вартість частинами, тобто покупець міг сплатити невеликий початковий внесок і решту суми виплачувати щомісяця. Це робило дорогу техніку доступною для сімей із середнім достатком. Адже вартість машинки дорівнювала кільком місячним зарплатам. Але така річ була інвестицією на роки, а не побутовою дрібницею. Тож Singer краяни купували настільки активно, що в деяких родинах такі машинки збереглися до наших днів. При чому, вони були дуже якісними і надійними.
Що відомо про Зінґера
Ім’я Ісаак Меррітт Зінґер сьогодні асоціюється з революцією у швейній справі, хоча його шлях до успіху був далеким від ідеального. У Бостоні він починав як актор-невдаха та винахідник, який безуспішно намагався продати власний верстат для різьблення по дереву. Випадкова зустріч із недосконалою швейною машиною змінила все: Зінґер побачив потенціал там, де інші бачили лише проблеми.
Він не створив машину з нуля, але суттєво вдосконалив існуючі рішення, зробивши її швидшою, зручнішою і придатною для масового використання. Його версія дозволила скоротити пошиття одягу до лічених годин — це стало проривом для свого часу. Попри численні патентні війни з конкурентами, саме цей період заклав основу стрімкого розвитку галузі.
Разом із партнером Едвардом Кларком він пішов ще далі — не лише у виробництві, але й у маркетингу. Вперше швейні машини почали продавати у розстрочку, роблячи їх доступними для звичайних родин. До цього додали сервісне обслуговування — новинку для того часу, яка формувала довіру покупців.
Особистість Зінґера була суперечливою: харизматичний і щедрий, він водночас мав скандальну репутацію і непрості погляди на роль жінок у суспільстві. У ті часи жінки ще тільки виборювали свої права у суспільстві і він був категорично проти цього. У той же час він прославився як бабій, що жив одночасно на декілька родин, завжди мав коханок, співмешканок, був двічі офіційно одруженим та залишив по собі більше 20 дітей.
Іронічно, але саме розвиток швейних машин, до якого він доклав руку, згодом став одним із чинників економічної незалежності жінок.
Так, історія Зінґера — це не лише про технічний прорив, а й про те, як поєднання винахідливості, бізнес-мислення і часу може змінити цілу індустрію.
Які машинки продавалися в Хусті
У 1930-ті роки асортимент Singer у Чехословаччині включав як перевірені часом механічні моделі, так і новітні на той момент електричні машини.
Найбільш затребуваними серед мешканців були класичні моделі: Singer 15, Singer 66, Singer 99.
Ці машини відзначалися простотою у використанні, витривалістю та доступністю. Вони підходили як для домашнього шиття, так і для невеликих ремісничих потреб.
Поряд із класикою з’являлися й інноваційні моделі:
Singer 201 — вважалася «Роллс-Ройсом» серед швейних машин. Оснащена горизонтальним ротаційним човником, вона забезпечувала надзвичайно рівний і якісний стібок, тому була найдорожчою у лінійці.
Singer 221 Featherweight — легендарна портативна машина, представлена у 1933 році. Завдяки алюмінієвому корпусу вона важила близько 5 кг і постачалася у компактній валізці, що робило її ідеальною для тих, хто часто переїжджав.
Кожну модель можна було придбати з різними типами приводів:
Ручний привід — найпоширеніший і найдоступніший варіант. Машинки зазвичай мали дерев’яний футляр і коштували приблизно 1500–2000 Kč.
Ножний привід — встановлювався на чавунну або дерев’яну станину з педаллю. Через конструкцію зі столом коштував дорожче — близько 3000 Kč.
Електричний привід — справжня новинка і розкіш того часу. Такі моделі могли перевищувати 4000 Kč.
Знищення бізнесу
Загалом швейні машинки у Хусті 1930-х років були не просто технікою, а важливим елементом повсякденного життя. Вони поєднували практичність і статусність, дозволяли заробляти, обслуговувати родину та вести власну справу. Попит на них свідчить: це був справді затребуваний і корисний товар, який займав помітне місце в побуті місцевих мешканців.
Після 1939 року іноземні компанії в Хусті втратили звичні канали торгівлі, мережі представництв і дилерів фактично припинили роботу, а економіка дедалі більше орієнтувалася на військові потреби.
Машинки Singer, щоправда, зі старих запасів все одно ще можна було купити. А після того, як наш край опинився у складі радянського союзу весь бізнес було націоналізовано і приватну торгівлю повністю ліквідували.
Нагадаємо, що Коли у Хусті почали з’являтися аптеки і що в них продавали. ВІДЕО, а також Коли у Хусті з’явилося світло і як освітлювали вулиці в давнину
Вас може зацікавити: Де знаходився Крайовий суд у Хусті і які справи він розглядав