Таємниця крамниці Мора Прагера. ВІДЕО
Таємниця крамниці Мора Прагера. ВІДЕО. На старих фотографіях Хуста збереглися фасади магазинів, вивіски та обличчя людей, які колись щодня проходили центральною вулицею міста. Але далеко не за кожною такою світлиною стоїть відома нам історія. Іноді навіть назву товару, яким торгували в конкретній крамниці, доводиться шукати роками.
Саме так сталося з магазином Мора Прагера. Понад два роки тривали пошуки відповіді на запитання, чим торгував його власник, ким він був і якою була доля його родини. Нарешті завдяки архівним матеріалам, родинним свідченням та допомозі друзів з Ізраїлю вдалося відкрити нові сторінки історії одного з торговельних закладів старого Хуста.
Крамниця, на вивісці якої вдалося прочитати лише ім’я господаря
На фотографіях кінця 1930-х – початку 1940-х років можна побачити торговельний ряд на центральній вулиці Хуста. Серед фасадів вирізняється магазин із вивіскою, на якій розбірливо читається ім’я власника: Mor Práger. Проте нижня частина напису на багатьох збережених світлинах настільки розмита, що визначити назву закладу та його спеціалізацію було практично неможливо.
Спочатку відомостей було небагато. Було відомо, що Мор Прагер був зятем Адольфа Трейбера, якого хустяни пам’ятають передусім як годинникаря. Існували також повідомлення, що Трейбер нібито віддав родичеві частину свого магазину для торгівлі. Але залишалося головне запитання: що саме продавав Прагер?

Версій могло бути чимало. На фотографіях 1939–1940 років біля крамниці помітні люди, зокрема й небагаті мешканці міста. Це наштовхувало на думку, що товари мали бути доступними для широкого кола покупців. Однак припущення не могли замінити документального підтвердження. Додатковою складністю стало те, що ім’я Мора Прагера не вдалося знайти в чеських та угорських бізнес-довідниках, хоча інші підприємці тогочасного Хуста в них згадувалися. Тому дослідження доводилося вести через фотографії, непрямі відомості, родинні документи та свідчення нащадків.
Зрештою одна зі світлин дала довгоочікувану відповідь. На відтвореному зображенні вдалося прочитати напис SZABÓ ÜZLET. У перекладі з угорської це означає «кравецький магазин» або «крамниця кравецьких товарів». Отже, Мор Прагер торгував товарами для кравців. Ця знахідка стала ключем до розуміння не лише спеціалізації магазину, а й родинної історії його власника.
Що пов’язувало Мора Прагера з Адольфом Трейбером
Історія магазину тісно переплітається з історією родини Трейберів. Дружина Мора Прагера, Регіна, походила саме з цієї родини. Її батьком був Хаїм Трейбер, а брат Адольф був відомим у Хусті годинникарем. Хаїм теж фігурує як годинникар. Важливо, що в чеському бізнес-довіднику за 1938 рік згадується дружина Трейбера Ліна. Вона була зазначена як кравчиня. Ця деталь набуває особливого значення після встановлення спеціалізації магазину Прагера. Адже кравецькі товари були безпосередньо пов’язані з ремеслом, яким займалася Ліна.
Водночас у довіднику не вдалося знайти окремої згадки про магазин одягу Трейбера, про який є відомості у рукописах. Натомість годинникова майстерня Трейбера розташовувалася, як видно на багатьох фото, безпосередньо поруч із крамницею його родича. Тому припущення, що Трейбер міг надати Прагеру частину торговельного приміщення або допомогти з відкриттям справи, залишається поясненням їхнього сусідства.

Не виключено також, що Прагер не був самостійним орендарем або власником приміщення, а лише вів торгівлю під власною вивіскою. У будь-якому разі віднайдена назва магазину дозволяє впевненіше говорити про характер його діяльності.
Де знаходився магазин
Магазин Мора Прагера розташовувався на тодішній центральній вулиці Хуста, у торговельному ряду, на вулиці, яка в різні історичні періоди мала різні назви: за чехословацької влади це була вулиця Масарика, за угорського періоду – Ракоці, а сьогодні вона відома як вулиця Карпатської Січі. Заклад містився у будівлі поруч із аптекою Калмана Шмідта, на місці сучасної центральної аптеки «Хустфарм». Це кутова будівля, яка згодом була пов’язана з готелем «Централ», зведеним уже за чехословацького періоду.
Важливою деталлю є вік самої споруди. Вона існувала ще за часів Австро-Угорщини, тобто була частиною старішої забудови міста, яка передувала появі готелю. Розташування для торгівлі було дуже вигідним. Це була одна з головних вулиць Хуста, де постійно рухалися містяни, приїжджі, покупці та торговці. Поруч працювали інші магазини, майстерні й аптека. Така концентрація торговельних закладів формувала справжнє міське середовище, у якому кожен підприємець мав свою спеціалізацію.
Магазин Прагера можна впізнати на кількох збережених фотографіях і листівках. Особливо цінними є світлини 1939–1940 років, а також листівки 1941–1942 років із панорамою головної вулиці та видом на Хустський замок. На них збереглася можливість побачити не лише саму будівлю, а й те, яким було повсякденне торговельне життя міста.
Окрему цінність має вивіска з ім’ям Mor Práger. Завдяки її відтворенню вдалося повернути назву конкретному магазину, який інакше міг би залишитися просто одним із нерозпізнаних фасадів на старих світлинах.
Мор Прагер: походження та родинне коріння
Пошуки відомостей про власника магазину привели далеко за межі Хуста. З’ясувалося, що Прагер походив із родини з глибоким релігійним та історичним корінням. За матеріалами, які надіслали дослідники з Ізраїлю, Моше (Мор) Прагер народився 30 вересня 1899 року. Це підтверджує і запис у базі даних в’язнів концтабору Дахау: там зазначено ім’я Prager Mor, дату народження, місце проживання Huszt та адресу Kossuth Lajos u. 7.
За родинними відомостями, Моше народився, ймовірно, у словацькому Попраді. Його батьком був Цві (Герш) Прагер, рабин міста Попрад. Дідусь Мора, Джейкоб Прагер, жив у 1849–1918 роках. У родинній генеалогії також згадується бабуся Брейндель Прагер, уроджена Шик (1845–1909). Вона була донькою відомого рабина Моше Шика, який увійшов в історію Хуста як один із найвпливовіших духовних діячів єврейської громади.
Моше Шик, відомий також як Махарам Шик, був рабином Хуста у 1861–1879 роках. Саме за його керівництва місто стало одним із важливих центрів ортодоксального юдаїзму в тогочасній Угорщині. Заснована ним єшива здобула широку популярність, а її учні згодом ставали рабинами в різних громадах. За даними Музею єврейського народу ANU, у закладі навчалося близько 400 студентів. Таким чином, за родинними свідченнями, Мор Прагер мав спорідненість із родиною одного з найвідоміших рабинів в історії Хуста.
Ця генеалогічна подробиця особливо цікава, адже йдеться не просто про торговця, який оселився в місті. Його родина була пов’язана з релігійним середовищем, яке відігравало значну роль у формуванні єврейської громади Хуста та мало вплив далеко за межами Закарпаття.
У матеріалах з Ізраїлю згадується також сестра Моше – Брейндель. Вона вийшла заміж за Йосефа Гаймфельда, сина Нахмана Гаймфельда. Це прізвище добре відоме в історії Хуста завдяки родині, з якою пов’язують місцеву електростанцію та інші підприємницькі справи. Отже, через родинні зв’язки Прагерів можна простежити перетин кількох відомих єврейських родин, які залишили свій слід в історії міста.

Дружина Регіна та діти
Дружиною Мора Прагера була Регіна Трейбер із Хуста. Вони мешкали на вулиці Кошута, 7, яка в сучасному місті відповідає вулиці Свободи. У родинних записах Гізели зазначена дата народження 6 березня 1900 року, а також дата загибелі під час Голокосту – 26 травня 1944 року.
У подружжя Мора та Регіни було четверо дітей:
– Ервін – народився 1930 року;
– Гіттель – народилася 1932 року;
– Хаїм – народився 1937 року;
– Агі – народилася 1939 року.
Імена та вік дітей підтверджуються списком жертв Хуста, опублікованим у книзі пам’яті єврейської громади на платформі JewishGen. У ньому також зазначені Моше Прагер, його дружина Регіна та четверо дітей. Це особливо важливе джерело, адже воно дозволяє відновити склад родини, який міг би залишитися невідомим після знищення її членів. Однак у матеріалах, надісланих з Ізраїлю, є й інші родинні спогади. В одному з них розповідається, що родина Прагерів мешкала в будинку нотаріуса Крауса. Згадується також донька, яка пережила концтабори, повернулася після війни тяжко хворою та померла у Празі 1945 року. В іншій частині цього свідчення йдеться про сина Янкеля, який разом із батьком перебував у концтаборі Кауферінг і там загинув.
Сім’ю Прагер депортували з Хустського гетто у травні–червні 1944 року і родина загинула в Аушвіці.

Пам’ять збереглася
Сьогодні від торговельної справи Мора Прагера не залишилося ані самого підприємства, ані його товарів, ані документально відновленої історії щоденної роботи крамниці. Понад два роки пошуків знадобилося, щоб встановити, чим торгував власник магазину, який на старих фотографіях був відомий лише за своїм ім’ям. І нарешті одна відтворена вивіска дала відповідь. Але за цією вивіскою відкрилася значно більша історія.
Сьогодні ми можемо повернути його ім’я в історію Хуста. І разом із ним зберегти пам’ять про родину, життя якої було знищене Голокостом.
Матеріал підготовлено для історичного проєкту «Втрачений Хуст» на основі старих фотографій і листівок, бізнес-довідників, архівних записів, Книги пам’яті Хуста та родинних матеріалів, отриманих від дослідників з Ізраїлю.
Нагадаємо, що Коли у Хусті почали з’являтися аптеки і що в них продавали. ВІДЕО, а також Коли у Хусті з’явилося світло і як освітлювали вулиці в давнину
Вас може зацікавити: Де знаходився Крайовий суд у Хусті і які справи він розглядав