Шаркань та скарби Хустського замку. ВІДЕО
Шаркань та скарби Хустського замку. ВІДЕО. За переказами, задовго до того, як на Замковій горі постала фортеця, у її надрах уже існував цілий підземний світ. Глибоко під камінням тягнулися природні печери, вузькі проходи та лабіринти, які з часом люди розширювали й поєднували між собою. Одні тунелі вели до схованок замку, інші губилися в темряві, а деякі, за легендою, ніхто так і не зміг дослідити до кінця.
Давній Дракон
Саме там, біля підніжжя гори, у найглибшій печері, жив Шаркань — давній дракон із тілом, подібним до величезного змія. Його луска була темною, мов мокрий камінь, а очі світилися золотим полум’ям. Старі люди казали, що Шаркань з’явився під горою ще задовго до першого, дерев’яного замку… і став невіддільною частиною гори.
Коли на горі звели фортецю, її володарі нібито дізналися про підземні лабіринти. У них почали ховати зброю, запаси, документи, а в часи небезпеки — і найцінніше майно. Так поступово народилася легенда про замковий скарб, захований десь у надрах гори.
Та разом із нею виникла й інша історія. Коли у замок влучила блискавка, рятувати коштовності не було часу, тож їх покидали у один із лабіринтів. Прямо туди, де облаштував собі житло Шаркань.
Охоронець скарбів
Казали, що він не дозволяє нікому дістатися до найглибших скарбів. Він знає всі ходи під горою і може з’явитися там, де людина найменше його очікує. Одні говорили, що він охороняє золото. Інші — що для нього скарби взагалі нічого не варті. Він охороняє саму гору і таємниці тих, хто жив на ній багато століть тому.
Одного разу кілька чоловіків вирішили знайти замкові скарби. Вони довго шукали вхід до лабіринту, поки нарешті не знайшли старий кам’яний прохід. Чим далі вони спускалися, тим холодніше ставало навколо. А потім із темряви долинув низький гул, від якого здригнулися самі стіни.
Попереду чоловіки побачили величезну печеру.
У її центрі лежав Шаркань.
Він повільно підняв голову, і в темряві спалахнули його золоті очі.
Чоловіки втекли, залишивши все, що знайшли.
Досі спить у печері
Відтоді в Хусті кажуть: скарби під замком справді існують, але вони належать не тому, хто їх знайде, а самій Замковій горі.
А Шаркань і досі спить у своїй печері.
Кажуть, іноді вночі, коли над Хустом опускається туман, із Замкової гори можна почути глухий звук, схожий на далеке гарчання. Старі люди не сумнівалися: це прокидається давній дракон і перевіряє свої підземні володіння.
І можливо, колись Шаркань прокинеться не для того, щоб налякати людей, а щоб відкрити гідному мандрівникові шлях до найбільшої таємниці Хустської замкової гори. Адже найголовніше, що у нас є, — не багатство, а пам’ять, яку ми бережемо, і таємниці, які передаємо тим, хто прийде після нас.
Нагадаємо, що Де знаходився Крайовий суд у Хусті і які справи він розглядав, а також, що Державна реальна гімназія. ВІДЕО
Вас може зацікавити: Хустські німці і вулиця Німецька. ВІДЕО